У Великій Британії засудили жінку, яка 25 років тримала людину в неволі та змушувала працювати

У Великій Британії суд засудив до 13 років ув’язнення 56-річну жінку, яка понад чверть століття тримала в неволі іншу жінку та змушувала її безплатно працювати.

Про це повідомляє BBC.

Ілюстративне зображення. Фото: Eugenio Marongiu

Йдеться про Аманду Віксон, жительку міста Тьюксбері. Суд визнав її винною у незаконному позбавленні волі та примусовій праці. Жінка змушувала потерпілу прибирати її будинок, який перебував у занедбаному стані.

Під час оголошення вироку в Gloucester Crown Court суддя Іан Лоурі заявив, що обвинувачена жорстоко й систематично тримала постраждалу в неволі. 

Потерпіла, імʼя якої не називають, має інтелектуальну інвалідність і нині перебуває у середині сорокових років. У заяві до суду вона розповіла, що протягом 25 років жила у страху, під постійним контролем і насильством. За її словами, кривдниця поводилася так, ніби її життя, свобода і голос нічого не варті.

Суд визнав Віксон винною за двома епізодами примусової праці та чотирма випадками насильства, що спричинило тілесні ушкодження. За ще одним епізодом нападу суд її виправдав.

Потерпіла жінка виросла у складній сімейній ситуації. У 1996 році, коли їй було 16 років, родина передала її під опіку Віксон. Поліція знайшла жінку 15 березня 2021 року після того, як один із синів Віксон повідомив про занепокоєння щодо її стану.

Поки жінка жила у будинку Віксон, господиня регулярно била її. Під час одного з побиттів вона вибила потерпілій зуби держаком від мітли. Через відсутність належної гігієни зуби втрачали й інші люди, які мешкали у цьому домі.

Аманда Віксон. Фото: Ben Birchall / PA

Лікарі зафіксували, що жінка також страждала від недоїдання. Стоматолог зазначив, що роками вона жила з сильним болем через неліковані інфекції та абсцеси. На її ногах і щиколотках утворилися великі мозолі, бо вона постійно стояла на колінах, миючи підлогу.

Суд також встановив, що протягом усіх років неволі Віксон отримувала соціальні виплати від імені потерпілої. Прокурор Сем Джонс стверджує, що за 25 років ця сума могла перевищити 100 тисяч фунтів стерлінгів.

Спочатку потерпіла іноді виходила з дому, і сусіди бачили її. Пізніше її замкнули всередині будинку. Сусідам Віксон пояснювала, що жінка нібито переїхала до Шотландії разом із бойфрендом. За словами поліціянта, після цього потерпіла фактично залишалася в ув’язненні всередині будинку і не мала права навіть виходити до саду. Один раз вона винесла сміття і, ймовірно, потрапила на очі сусідові. Після цього Віксон побила її.

Слідчі задокументували численні напади. Віксон била жінку кулаками, ногами та штовхала зі сходів.

У власних нотатках жінка писала, що мріє знову побачити сонце.

Поліція також повідомила, що Віксон досі не визнає провини і не виявляє каяття.

Потерпіла розповіла правоохоронцям, що іноді діти Віксон потайки давали їй печиво. Якщо господиня помічала це, вона знову її била.

За словами слідчих, Віксон ставилася до постраждалої зовсім інакше, ніж до власних дітей. Поліція вважає, що жінка повністю позбавила потерпілу людської гідності й сприймала її лише як інструмент для власної вигоди. 

Кімната, у якій жила потерпіла. Фото: Gloucestershire Constabulary / PA

Після звільнення жінка оселилася у прийомній родині. Вона почала навчатися у коледжі, отримує психологічну допомогу і вперше в житті поїхала за кордон на відпочинок.

Її прийомна мати розповіла, що жінка пережила сильну травму. Спочатку вона не дозволяла навіть обіймати себе. З часом вона поступово почала довіряти новій родині. За словами опікунки, постраждала називала Віксон “відьмою” і дуже її боялася.

Під час слухання прокурор зачитав у суді лист потерпілої. У ньому вона написала, що щодня живе зі спогадами про пережите і нічними кошмарами. Водночас вона повідомила, що зараз живе у родині, яка ставиться до неї з добротою, терпінням і підтримкою. Завдяки цьому вона поступово намагається відновити життя і знову відчути безпеку.

Однак жінка зазначила, що ніщо не поверне їй 25 років, які вона втратила.

Прийомна мати пообіцяла підтримувати її й надалі. Вона вважає, що з часом жінка зможе жити спокійніше, але на відновлення знадобляться роки. Також вона сказала, що та навряд чи колись повністю позбудеться пережитої травми, але почуватиметься безпечніше, знаючи, що кривдниця перебуває у в’язниці.

Опікунка також закликала провести перевірку того, як державні служби не помічали ситуацію протягом 25 років.

Під час суду з’ясувалося, що соціальні служби контактували з родиною Віксон наприкінці 1990-х років, але після цього жодних записів про подальшу роботу з родиною не залишилося.

На думку прийомної матері, якби служби довели перевірку до кінця, частини зловживань можна було б уникнути. Вона сподівається, що подібне більше не повториться, і закликає соціальні служби уважніше реагувати на сигнали про можливу небезпеку.

Представник поліції Девід Шор-Най наголосив, що ця справа нагадує про вразливість людей, яка часто залишається прихованою за зачиненими дверима. Він вважає, що суспільство повинне уважніше ставитися до підозрілих ситуацій і говорити про них, особливо коли йдеться про людей, які не можуть захистити себе самі.

Нагадаємо, що торік у Великій Британії суд визнав Лідію Мугамбе, суддю одного з міжнародних судів ООН, винною у примушуванні жінки до безоплатної праці.

За даними слідства, злочин стався під час навчання Мугамбе в Оксфордському університеті, де вона здобувала ступінь доктора права. Вона звернулася до знайомого у Високій комісії Уганди в Лондоні, щоб оформити візу для жінки, яку представили як працівницю дипломатичного домогосподарства та офісу. Однак після прибуття до Великої Британії жінку поселили в будинку Мугамбе та змусили працювати безоплатною нянею та покоївкою. Її паспорт і візові документи забрали.

Прокурори заявили, що суддя скористалася довірливістю потерпілої, яка не знала своїх прав. Суд дійшов висновку, що Мугамбе прагнула знайти людину, яка б допомагала їй у побуті без додаткових витрат. Водночас вона заперечила примус до роботи та стверджувала, що ставилася до жінки з повагою.

Потерпіла розповіла, що відчувала себе ізольованою та не могла знайти іншу роботу. Згодом вона звернулася по допомогу до знайомого, після чого справу почала розслідувати поліція.