Евакуйовані до Туреччини сироти зазнавали психологічного і фізичного насильства: експерти пояснили, на кому лежить відповідальність

Евакуйовані до Туреччини діти-сироти зазнавали систематичних порушень їхніх прав – від психологічного до сексуального насильства. Фонд, який забезпечив їхнє проживання, мав відповідати за виконання політик захисту дітей усім персоналом.

На це вказала голова правління “Української мережі за права дитини”, програмна директорка “СОС Дитячі Містечка Україна” Дар’я Касьянова, коментуючи факти, викладені у фільмі-розслідуванні “Слідства.Інфо”.

Скриншот slidstvo.info

Про систематичне насильство щодо евакуйованих дітей у розслідуванні 

28 листопада “Слідство.Інфо” презентувало фільм-розслідування про дітей-сиріт, яких на початку повномасштабного вторгнення евакуювали за кордон та поселили в турецьких готелях.

У березні 2024 року українська делегація на чолі з Офісом Омбудсмана провела моніторинговий візит умов проживання 510 дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, які були переважно розміщені в готелі “Лариса” міста Бельдібі. У звіті, який отримали у своє розпорядження журналісти, йдеться, що щодо дітей вчиняли фізичне та психологічне насильство. Також дві неповнолітні дівчини завагітніли від чоловіків, які працювали в готелі. 

Монітори зафіксували, що діти не мали повноцінного доступу до освіти – у готелі на 200 номерів був облаштований освітній клас на 25 учнів. Більшість дітей навчалась у готельних кімнатах без належних умов. У більшості номерів інтернету не було, не всі діти мали планшети для навчання, їм доводилося навчатися з іншими вихованцями за одним гаджетом.

“При цьому планшет використовується як засіб заохочення супроводжуючими. За погану поведінку або небажання брати участь у компаніях зі збору коштів фонду діти можуть бути позбавлені планшета, а разом із тим доступу до освіти“, – зазначено у звіті. 

У документі також ідеться, що Фонд Руслана Шостака, який організував евакуацію та проживання сиріт, обмежував доступ представників влади Туреччини до дітей та залучав неповнолітніх до збору коштів на рахунки фонду. Також монітори з’ясували, що представники фонду обмежили доступ психологів та соціальних працівників до неповнолітніх, припинили вивозити їх на медичний огляд і майже повністю обмежили будь-яку медичну допомогу дітям.

За участь у спеціальних фотосесіях та зніманні відеороликів дітям давали додаткове харчування та одяг. Тих, хто відмовлявся, карали та обмежували в доступі до розваг. У звіті є свідчення дітей про те, що їх періодично били вихователі. Зокрема, дітей з інвалідністю лупцювали мокрим одягом, зарядками для телефона. Діти розповіли й про те, що їх карали позбавленням їжі.

У звіті моніторингового візиту Офісу Омбудсмана до Туреччини в березні 2024 року зазначається, що у фонду були відсутні критерії відбору персоналу та контролю за його перебуванням та переміщенням територією готелю. 

“Персонал щоденно контактує з дітьми і має цілодобовий безперешкодний доступ до місць їх навчання і проживання. Це уможливлює в тому числі ймовірні сексуальні злочини відносно дітей та застосування до них насилля”, – йдеться в наведеному скриншоті звіту.

Двоє дівчат – 15 і 17 років – мали стосунки з турками, які працювали в готелі, й повернулися до України вагітними. Як свідчить розслідування, вихователі знали про це і, за свідченням дітей, не перешкоджали зустрічам. 

Під час інтервʼю з Русланом Шостаком журналісти “Слідства.Інфо” попросили його прокоментувати цитати зі згаданого звіту. Він заперечував наведені факти.

Через сім місяців після моніторингового візиту проєкт закрили, а дітей – повернули до України та влаштували в сімейні форми виховання. 

Чи відповідальний фонд за порушення прав дітей, якими він опікувався

Експертка із захисту прав дітей Дар’я Касьянова пояснила, чи є відповідальність фонду в порушеннях прав дітей, які були евакуйовані до Туреччини. 

“Відповідальність фонду залежить від того, що саме він організовував, оплатив і як позиціонує свою допомогу – як передачу допомоги чи власний проєкт. Я ще в березні 2022 року говорила з комунікаційною командою фонду і попереджала, що розміщувати в одному місці велику кількість дітей – це завжди ризик”.

Зокрема, тому, що збираються діти з різним травматичним досвідом, дорослі зі своєю професійною деформацією, батьки-вихователі та прийомні батьки, які самі виснажені й потребують підтримки. У таких умовах украй важливо мати сильну команду психологів, соціальних працівників, вихователів.

“Про ці політики і правила мають знати діти, їхні законні представники та всі дорослі, які беруть участь у процесі. Окрема тема – це фото, відео та участь дітей у публічних заходах. Фонд може вести піар і фандрейзинг, запрошувати дітей зустрітися з донорами чи партнерами. Але це можна робити лише за письмової згоди законного представника і згоди самої дитини”, – зауважила експертка.

Голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” Кирило Невдоха, який 16 років виховувався в інтернатних закладах, зазначив, що відповідальність лежить на тих, хто на той час був з дітьми.

“Те, що відбулося з дівчатами, – це наслідок інтернатної системи, недогляду з боку дорослих. Це наслідок відсутності надійних і безпечних дорослих, яким би дівчата довіряли і які могли б пояснити їм наслідки взаємодії з дорослими людьми. І це наслідок віку, у якому вони ще не готові й не можуть ухвалювати усвідомлені рішення щодо взаємодії з дорослими, які старші за них на кілька років“, – зауважив він. 

Також він звернув увагу, що примушування дітей робити те, що вони не мали б, зокрема брати участь у піар-заходах, – це порушення права на гідність. За його словами, публічні фото можуть зашкодити подальшому всиновленню.

ОНОВЛЕННЯ станом на 2 грудня 

У відповідь на новини, Фонд Руслана Шостака оприлюднив 2 грудня свою позицію, у якій розповів, що у березні–квітні 2022 року вони евакуювали 1112 дітей та 428 супроводжуючих осіб. У Фонді зазначили, що на той час там не мали досвіду роботи з дітьми, тим більше з такими вразливими категоріями. 

“Ми намагалися зробити перебування дітей максимально безпечним, стабільним і наближеним до нормального життя”, – йдеться у зверненні. 

У фонді додали, що “проблеми та помилки були”. Про ті, які було відомо, співробітники фонду повідомляли відповідальних осіб.

“Про деякі факти дізналися значно пізніше, а про частину, ймовірно, не знаємо й досі. Перевірками умов перебування, виховання та догляду за дітьми займалися обласна державна (військова) адміністрація та Офіс Омбудсмена. У разі виявлення порушень адміністрація інформувала соціальні служби та Національну поліцію. Фонд не мав права здійснювати перевірки виховання чи догляду за дітьми або будь-яким чином втручатися в діяльність закладів та вихователів”, – йдеться у позиції фонду. 

Крім того, фонд звертає увагу, що безпеку дітей на території Туреччини — зокрема, охорону, присутність поліцейських, режим перебування дітей у готелі, узгодження персоналу, якого наймав готель, — забезпечувала приймаюча сторона в особі Міністерства сім’ї, праці та соціальних послуг Туреччини. На території готелю, де жили діти, цілодобово перебували представники міністерства, залучені ними психологи та інші фахівці.

“Ми теж допускали помилки — зокрема через брак досвіду. Масштаб і концентрація проєкту в одному місці відкрили нам інший бік сиротинства — системні проблеми, які супроводжують дітей незалежно від того, перебувають вони в евакуації чи в українських інтернатах”, – зазначили у фонді.  

Станом на серпень 2025 року до України повернули 3202 дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, яких евакуювали за кордон через повномасштабне вторгнення. Ще 1609 дітей залишалися в інших країнах.

Також ZMINA писала, що уряд вніс зміни до порядку тимчасової евакуації, щоб діти, вивезені за кордон з інтернатів, поверталися в Україну в сімейні форми виховання. Влаштувати дитину до закладів або малих групових будинків можливо лише у виняткових випадках. 

У листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки та затвердив операційний план заходів з її реалізації до 2026 року. Метою є створити систему підтримки дітей та сімей з дітьми, повернення дітей у їхні сім’ї та розвиток сімейних форм виховання. 

Реформа деінституціалізації інтернатних закладів для дітей є однією з вимог ЄС до України. Це  передбачає трансформацію системи догляду і виховання та створення необхідної соціальної інфраструктури в громадах.