Ексміністр культури зацікавився ефективністю роботи Суспільного після того, як програв відбір на голову правління мовника

Колишній міністр культури та один з учасників конкурсу на голову правління Суспільного Олександр Ткаченко публічно висунув низку питань щодо ефективності роботи мовника. 

Про це він розповів на власній сторінці у фейсбуку. 

Фото: Суспільне

Загалом у Ткаченка понад 30 питань, частину з яких він опублікував як допис, а решту розмістив у коментарях до нього. 

Однією з тем, що турбує колишнього міністра, стали рейтинги Суспільного та співвідношення їх до витрат з бюджету. Ткаченко нарікає, що нема “обрахунків собівартості власного контенту на різних платформах, який має бути основою в діяльності публічного мовника”, і це нібито призводить до “непрозорих обрахунків ефективності діяльності медіа”. 

Питання фінансування Суспільного регулюють норми спеціального закону про суспільні медіа: мовник має отримувати 0,2% загальних видатків держбюджету за попередній рік. Поточного року Суспільному виділили майже 2,2 мільярда гривень, але напередодні голосування за бюджет правозахисники були вимушені публічно звернутися до парламентарів, щоб вони не зірвали роботу мовника, бо це “питання збереження демократії”. 

Ткаченка також цікавить робота наглядової ради Суспільного та її членів, які, за його твердженнями, пропустили більше засідань, ніж передбачено законом, тож це нібито ставить під сумнів законність рішень. 

Додатково Ткаченка цікавить:

• чи перевіряли за останні чотири роки фінансово-господарську діяльність мовника;
• скільки співробітників НСТУ після початку великої війни виїхали за межі України та не повернулися; 
• які методики використовують для оцінювання загального охоплення цифрової аудиторії Суспільного та чи не перетинаються аудиторії в підготовлених звітах; 
• перелік компаній-підрядників, що брали участь у закупівлях або надавали послуги в межах реалізації проєктів НСТУ, які фінансувалися міжнародними донорами протягом останніх двох років; 
• що за показники, за якими оцінюють ефективність підрозділів НСТУ, відповідальних за підготовку матеріалів медіа; 
• чи є для керівництва мовника “прийнятними рейтинги трьох телеканалів Суспільного 3,13% частки переглядів за аудиторією 4+ чи 1,7% за комерційною аудиторією з огляду на найбільшу частку витрат з платформ Суспільного саме на ТБ”.

“За тими, хто наглядає, має ж бути якийсь громадський контроль теж”, – написав Ткаченко, супроводивши фразу дужкою, що зображає усмішку.

Колишній міністр додав, що “заслуг колег в досягненні незалежності Суспільного це жодною мірою не стосується”. 

Ілюстраційне зображення

На публікацію Ткаченка вже реагують медійники. До прикладу, артоглядачка Лєна Чиченіна пов’язала цікавість колишнього міністра до роботи Суспільного з тим, що він програв вибори на посаду голови правління мовника. 

“На виборах за нього проголосувало шість людей, а за Миколу Чернотицького – 10. А пан Ткаченко, подейкують, чомусь був упевнений, що більшість голосів членів наглядової ради буде за нього”, – розповідає вона. 

Під час конкурсу Ткаченку ставили, між іншим, питання про його роботу, наприклад про цензуру в добиранні гостей у телемарафоні “Єдині новини” та під час діяльності на Новому каналі. Детальніше розмову Ткаченка з членами комісії можна прочитати за посиланням. 

Суспільне мовлення – це незалежна медіакомпанія, яка працює мовами національних спільнот, представляє Україну на “Євробаченні”, розвиває дитячий ресурс “Бробакс” та навчає медіаспільноту в Академії Суспільного мовлення. Окрім цього, існує низка тематичних платформ, наприклад “Суспільне Медіатека”, де збирають унікальні відео та аудіо мовника від 1950-х і до сьогодні. 

Нагадаємо, що торік Суспільне вийшло з телемарафону “Єдині новини”.

Марафон створили на початку повномасштабного вторгнення, але з часом довіра до нього почала стрімко падати. Посадовці не перерозподіляють грошей на його фінансування, бо вважають “Єдині новини” вагомим складником протидії російській агресії. За продовження телемарафону виступав і Ткаченко. 

Водночас третина українців вважає, що телемарафон обмежує свободу слова та плюралізм думок. Аналіз ефірів показує, що переважно коментаторами в телемарафоні є депутати від президентської партії “Слуга народу”.