Директорку музею Голодомору почали цькувати в соцмережах через її вагу

У соціальних мережах почали цькувати виконувачку обовʼязків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак, поширюючи її світлини з образливими підписами. Одним з перших, хто став це робити, є юрист Клим Братківський, який наголосив, що керівниця цієї установи не може мати такий вигляд. 

Про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці, яку після хвилі критики закрив.

Скриншот допису Клима Братківського

У коментарях до публікації деякі користувачі підтримували Братківського та теж глузували з очільниці музею, але більшість засуджувала такі твердження і наголошувала на тому, що він, як юрист, має розуміти, що подібні тези є дискримінаційними та неприпустимими. 

Скриншот коментарів до допису

На ситуацію відреагувала феміністична ініціатива “Марш жінок”, перепитавши в Братківського, скільки має важити юрист, щоб вважатися професіоналом, а також чи є чіткі критерії й для інших професій.

“Найчастіше через призму зовнішнього вигляду оцінюють саме жінок та їхній професіоналізм. Сотні коментарів про те, якою насправді має бути жіноча фігура, непрохані рекомендації, скільки кілограмів треба скинути, що вдягати тощо. Підставте до слова “розповніла” ім’я будь-якої відомої української жінки, і ви сто відсотків знайдете якусь новину про це”, – йдеться в дописі “Маршу жінок”. 

Як пояснили у феміністичній ініціативі, ця практика досі існує тому, що, окрім заяв про те, що Україна – це Європа, українці все ще опираються тим цінностям, на яких будується європейське суспільство. Проте це не означає, що там немає таких явищ. Це означає, що там ті, хто цькує людей за зовнішність, отримують загальний осуд від суспільства і стають нерукоподаваними.

На неприпустимості подібної дискредитації та закликів до дискримінації наголошує і керівниця напрямку із захисту представників громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна. За її словами, коли людину оцінюють з погляду відповідності тій чи іншій посаді, зовнішні характеристики мають бути вилучені з критеріїв відбору, оскільки вони жодним чином не впливають на освіту, професійні якості чи досвід працівника або працівниці.

“Я вважаю, що в країні, яка рухається шляхом європейської інтеграції та декларує демократичні цінності, має бути нульова толерантність до подібних висловлювань. Я не можу допустити унормування подібних дискусій, оскільки це не про свободу слова, а про негативні явища – бодишеймінг і Бодишеймінг – критика інших за особливості зовнішності, що виходять за межі так званих загальноприйнятих стандартів краси., лукізм і Лукізм – дискримінація людей, чия зовнішність нібито не відповідає загальноприйнятим стандартам краси., дискредитацію та приниження людської гідності”, – додала Янкіна.

Також правозахисниця наголосила, що Леся Гасиджак могла б подати до суду за публічну дискредитацію та заклик до зняття з посади, оскільки це твердження є дискримінаційним оцінним судженням. Тобто в ньому немає фактів професійної невідповідності, а є лише факт субʼєктивного засудження людини за зовнішність.

У коментарях до свого допису Клим Братківський додав, що після цього обговорення Міністерство культури та інформаційної політики України прибрало зі своєї нещодавньої публікації щодо музею Голодомору світлину Гасиджак. Журналістка сайту ZMINA надіслала запит до установи з питанням про те, чи дійсно фотографію прибрали саме через це, і якщо так, то з яких міркувань. Відповіді від міністерства поки що не було. 

Крім того, ZMINA намагається звʼязатись із самою Лесею Гасиджак, щоб зʼясувати, чи планує вона подавати позов. 

Нагадаємо, що українська співачка Оля Полякова заявила, що подає до суду на українське видання “Главред” через новину під назвою “Полякова показала доньку, яка сильно розповніла, і змусила її тренуватися”, у якій автор вдався до бодишеймінгу та оцінкових суджень. 

Фото обкладинки: Дмитро Вага / Бабель