Дублювання назв вулиць і використання символіки нацменшин: Качка розповів про домовленості з Угорщиною
Домовленості між Україною та Угорщиною щодо прав угорської нацменшини передбачають дублювання назв вулиць, символіки національних меншин і дозвіл розмовляти рідною мовою на перервах у закладах освіти.
Про це розповів віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді 12 червня.
На початку червня новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що Київ та Будапешт досягли повної домовленості, яка передбачає розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав для угорської меншини на Закарпатті.
За словами Тараса Качки, в основі домовленостей з новим угорським урядом – реалізація політики щодо національних меншин відбуватиметься в рамках чинного законодавства. Зокрема Закону про національні меншини та Плану заходів щодо захисту національних меншин з додатковими уточненнями.
“Попередній уряд Угорщини відмовлявся просуватися через загальні плани, вимагав суто двосторонньої угоди. Ми нарешті переконали угорський уряд, що План заходів, який ми представили півтора року тому, буде служити належним захистом прав і інтересів національних меншин”, – зазначив посадовець.
Віцепрем’єр додав, уряд Угорщини також переконався, що права угорської меншини й так реалізовані в Україні – існує достатньо можливостей і для навчання, і для реалізації мовних прав.
“Мова йде про те, що ті заходи, які передбачені Планом заходів, зокрема щодо можливостей дублювання в місцях їхнього проживання, тобто в населених пунктах назв вулиць, можливостей використання символіки національних меншин під час святкування пам’ятних дат національних меншин, інші речі будуть реалізовані”,– зазначив Качка.
Також, за його словами, є точкові домовленості, пов’язані з освітнім процесом, зокрема щодо можливостей учнів спілкуватися мовою національних меншин під час перерв.
У межах консультацій щодо євроінтеграції Україна та Угорщина узгодили 10 із 11 вимог Будапешта щодо вступу України до ЄС, повідомляло “Суспільне”. Не вдалося домовитися про один пункт – представництво національної меншини у Верховній Раді. Сторони домовилися звернутися до Ради Європи (Венеційської комісії) та ОБСЄ, щоб отримати роз’яснення, як це може бути імплементовано.
Раніше ZMINA писала, що Україна та Угорщина відновили експертні консультації щодо прав угорської національної меншини. До першої зустрічі долучалися представники угорської громади Закарпаття.
Нагадаємо, торік міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що, доки угорській громаді на Закарпатті не повернуть права, “відібрані з 2015 року”, країна блокуватиме переговори про вступ України до ЄС. Угорська сторона сформулювала перелік заходів з 11 пунктів щодо захисту прав своєї нацменшини в Україні. Серед них – відновлення статусу національної школи, можливість складати іспити на атестат зрілості угорською мовою, користуватись угорською у сфері вищої освіти, культури й суспільного життя.
