Довічне ув’язнення за злочини проти дітей може нашкодити потерпілим і не стримати злочинців – експерт

Законодавча ініціатива про довічне ув’язнення за тяжкі злочини проти дітей не сприятиме стримуванню злочинців, але може посилити ризики для потерпілих.

На це вказав керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін. 

Фото: ілюстративне Unsplash

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 13 жовтня звернувся до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності з пропозицією посилити відповідальність за вбивство та зґвалтування дітей і почати карати безальтернативним довічним увʼязненням. 

16 жовтня в Раді зареєстрували законопроєкт № 14124  “Про внесення змін до Кримінального кодексу  щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх осіб”, який ініціював нардеп Антон Яценко. У документі пропонується запровадити довічне позбавлення волі за такі злочини щодо неповнолітніх: умисне тяжке тілесне ушкодження, убивство, сексуальне насильство, зґвалтування, розбещення, примушування до вступу в статевий зв’язок з іншою людиною, сутенерство. 

Пропозиція карати довічним позбавленням волі за злочини проти неповнолітніх не нова, зауважує Євген Крапивін. Проте ідея, на його думку, не матиме стримувального ефекту, а, навпаки, збільшить масштаби проблеми.

Він звертає увагу, що в чинному Кримінальному кодексі немає жодного складу кримінального правопорушення, яке передбачало б безальтернативне покарання у формі довічного позбавлення волі.

“Завжди є альтернатива у строкове позбавлення, яке складає 15 років. Цим досягається пропорційність покарання з урахуванням помʼякшувальних обставин (за наявності), каяття тощо”, – зазначає правник.

У кримінології відомий ефект ескалації насильства для людини, яка постраждала, додає експерт. Якщо покарання за злочин проти дитини стає таким самим, як за вбивство, злочинець втрачає стимул утримуватися від убивства. 

“Навпаки, він може вбити дитину, щоб усунути свідка та зменшити шанси на викриття, оскільки гіршого покарання вже не буде. У США цей ефект добре задокументовано в контексті смертної кари за зґвалтування, де аналогічна логіка призводить до перетворення зґвалтувань на зґвалтування з убивством. Іншими словами, злочинець робить раціональний вибір: якщо ризик покарання однаковий, то краще мінімізувати шанси бути викритим”, – попереджає Крапивін.

За його словами, кримінології відомо, що стримувальний ефект дають не жорсткі санкції, а невідворотність відповідальності. Обов’язкові довічні терміни неефективно стримують злочинність, оскільки більшість злочинів проти дітей є імпульсивними, а не раціональними. Особливо якщо злочинець також неповнолітній. Натомість більший ефект має підвищення ймовірності викриття та швидке і справедливе правосуддя.

Крім того, злочинці, знаючи про неминуче довічне, втрачають стимул співпрацювати з правоохоронцями: здавати спільників, зізнаватися чи надавати докази. Це ускладнить розслідування мереж педофілів чи організованих груп.

Євген Крапивін підтримує ідею розробників нового Кримінального кодексу щодо градації, що передбачає увʼязнення на строк понад 15 років – до 30 років і в найтяжчому випадку альтернативне довічне увʼязнення. 

“Таким чином варто актуалізувати дискусію про новий, збалансований і пропорційний кримінальний закон, а не чергові ідеї максимального безальтернативного покарання за окремі кримінальні правопорушення”, – зауважив правник. 

Стратегія Ради Європи на 2022–2027 роки передбачає захист усіх дітей від насильства. У документі наголошується на необхідності, щоб влада активніше привертала увагу суспільства до проблеми насильства щодо дітей, щоб правосуддя було швидким і щоб інтереси дитини були в центрі вжитих заходів. 

Нагадаємо, за перше півріччя 2025 року в Україні від сексуальних злочинів постраждали 114 малолітніх дітей (до 14 років) та 60 неповнолітніх (14–18 років). 100 кримінальних проваджень відкрито щодо розбещення неповнолітніх, зокрема 82 – малолітніх. Також правоохоронці облікували 957 проваджень за дитячу порнографію.