Для подачі заявок про цивільних заручників потрібно створити “Єдине вікно”, це спростить життя рідним полонених – правозахисниця

Для подачі заявок про полонених та цивільних заручників потрібно створити “Єдине вікно” на кшталт такого, як у ЦНАПах. Щоб рідні заручників замість подання безлічі заяв до низки державних відомств могли прийти до центру, заповнити анкету та подати усі необхідні документи про викрадення особи. Звідти інформація та дані могли б передаватися до інших державних структур.

Таку думку висловила радниця з прав людини Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова. 

Як зазначила Охотнікова, деякі державні структури пропонують рідним писати у вайбер. Утім, як це може зробити 60-річна жінка, у якої безвісти зник син, на кнопковому телефоні, невідомо. Цифровізація не завжди усім підходить, тож тут варто враховувати вік потерпілих. Натомість правозахисниця пропонує створити “Єдине вікно” реєстрації безвісти зниклих та полонених – на зразок того, що є у ЦНАПі.

 “Це всім полегшило б життя. Треба максимально спростити життя родинам зниклих безвісти. У родин і так горе, а їм ще потрібно витрачати залишки своїх сил, щоб обходити купу відомств. Зараз вони борються з бюрократією та намагаються вижити“, – вважає експертка.

За словами Наталії Охотнікової, до реєстру безвісти зниклих за особливих обставин, яким наразі опікується МВС, є питання. Адже до нього мають входити всі, хто зник під час збройного конфлікту, на окупованих територіях та під час надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Це означає, що туди мають бути включені люди, які зникли під час снігопадів, повеней і підриву росіянами Каховської ГЕС. І це, не враховуючи військових та цивільних, які знаходяться у російських в’язницях.

За словами правозахисниці, люди, які розшукують своїх рідних, теж можуть подати заяву про їхнє зникнення. Це стосується ситуацій, коли чиїсь родичі виїхали до Росії, за кордон або їх депортували, але через відсутність зв’язку з ними про це ніхто не знає. До з’ясування всіх обставин вони теж мають бути внесені до даного реєстру.

Охотнікова нагадала, що після розпорошення функцій реєстру Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин, з’ясувалося, що у ньому відсутня інформація про багатьох людей. 

“Рідним, яких часто у держорганах ігнорують, набридло писати заяви про внесення до реєстру по 5 або 6 разів. Люди навіть не знають, чи правильно все оформили, чи знову щось не змінилося “, – каже правозахисниця.

Нагадаємо, за даними МВС станом на 18 жовтня, близько 28 тисяч українців внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. За міжнародним досвідом, на 30 тисяч зниклих безвісти має бути сформована база з 90 тисяч зразків ДНК. Тобто щонайменше три родичі зниклого безвісти мають надати свій генетичний зразок для дослідження.

Водночас 5 жовтня міністр внутрішніх справ України Леонід Тимченко казав, що понад 26 тисяч людей вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, із них 11 тисяч – цивільних, а 15 тисяч – військових. Тож за два тижні кількість осіб, внесених до реєстру, збільшилася на 2 тисячі. 

Нагадаємо, у вересні Кабмін ухвалив постанову про передачу функцій Уповноваженого з питань безвісти зниклих осіб за особливих обставин до МВС, Міноборони та Координаційного штабу. Це означає, що правоохоронці займатимуться координацією розшуку осіб та функціонуванням реєстру, Міністерство оборони пошуком тіл загиблих, а Коордштаб обміном тілами загиблих.

Після анонсованих змін Уповноважений з питань безвісти зниклих Олег Котенко подав у відставку.

Водночас проти такого рішення виступали правозахисники. На їхню думку, такий перерозподіл може призвести до зникнення єдиного уповноваженого органу, який координує питання зниклих безвісти, а також після запровадження згаданих змін комунікація між державними структурами погіршиться.

Крім того, правозахисники вважають, що передача повноважень силовому блоку призведе до винесення за дужки пошуку зниклих цивільних. Адже Міноборони та Координаційний штаб займаються здебільшого проблемами військових.