Держдума РФ назвала “образливим” законопроєкт Зеленського про корінні народи
Держдума Росії ухвалила постанову, якою засудила законопроєкт президента України Володимира Зеленського № 5506 про корінні народи, не розібравшись, що означає сам термін “корінні народи”.
Про ухвалення 8 червня відповідної постанови інформує “РИА Новости”.
Депутати думи розцінили факт цієї законодавчої ініціативи українського президента як “кричущу провокацію, спрямовану на загострення напруженості й конфліктів як усередині України, так і за її межами”. Згідно із законопроєктом, корінними народами України на території Криму пропонується визнати кримських татар, караїмів та кримчаків.
Держдума вважає, що Україна начебто позбавила права вважати себе корінними народами на своїй території мільйони росіян (17,2% населення, за даними останнього перепису), сотні тисяч білорусів (0,57%) і молдован (0,54%), що входять до трійки найбільших національних меншин в Україні”.
Крім того, російські депутати також заявили, що в разі ухвалення закону до корінних народів не зможуть зарахувати себе “ні угорці й русини Закарпаття, ні євреї, ні болгари в Одеській області, ні греки в Приазов’ї”. Вони вважають, що цей документ є “ідеологічним обґрунтуванням продовження громадянської війни на Сході України під гаслом вигнання “окупантів”, тобто російського і російськомовного населення Донбасу”.
Згідно з постановою, депутати Держдуми звернуться до Міжпарламентської асамблеї СНД, парламентських асамблей ОДКБ, ОБСЄ і Ради Європи, парламентів країн-членів ЄС із закликом засудити спробу України “розділити її населення на “корінне” і “некорінне”, яка може мати найсерйозніші наслідки для самого існування України як держави”.
Нагадаємо, під дію Конвенції №169 “Про корінні та племінні народи в незалежних країнах” підпадають народи в незалежних країнах, що вважаються корінними як нащадки тих, хто населяв країну або певний географічний регіон, до якого належить така країна, на час завоювання, колонізації чи встановлення сучасних державних кордонів і що незалежно від свого правового статусу зберегли деякі або всі свої власні економічні, культурні та політичні інституції. Це ті народи, які не мають власної країни.
Авторка книги “Кримські татари як корінний народ” Наталя Беліцер зауважує, що у світі серед експертів з плином часу з’явилося розуміння, що корінні народи не є тимчасовим явищем у бурхливі часи глобалізації економіки, політики та культури. Вони є досить стійкими секторами суспільства, які мають інтегруватися через повноцінну участь в усіх суспільно-політичних процесах без втрати власної ідентичності.
У такий спосіб міжнародна спільнота визнала невіддільну гідність та унікальний внесок корінних народів у розвиток та різноманітність світових надбань, важливу роль збереження ідентичності таких народів для подальшого розвитку людської цивілізації. Зростає також усвідомлення того, що культурне розмаїття, яке охоплює низку етнічних, мовних, релігійних угруповань, які співіснують, є запорукою динамізму суспільства, їхньої відкритості, здатності до співробітництва та плідного діалогу з іншими країнами.
У 2007 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила декларацію про права корінних народів. Документ проголошує, що на території проживання корінного народу без його згоди чи прохання не можна вести будь-яку військову діяльність. У статті сьомій також ідеться про те, що “корінні народи мають колективне право на життя в умовах свободи, миру та безпеки як самобутні народи й не мають зазнавати жодних актів геноциду чи будь-яких інших актів насильства”.
Згідно з оцінками Міжнародної організації праці у світі налічується 370 мільйонів представників корінних народів у понад 70 країнах, які становлять 5% усього населення Землі.
