Депутатка Європарламенту зіткнулась із сексуалізованими дипфейками й закликала ЄС посилити захист жінок

Австрійська депутатка Європарламенту від партії “Зелені” Лена Шиллінг розповіла, що невідомі створили та поширили в інтернеті фальшиві оголені зображення з її участю, використавши штучний інтелект. Після цього вона закликала Європейський Союз посилити боротьбу із сексуалізованими дипфейками та забезпечити дієву заборону застосунків, які дозволяють створювати такі зображення без згоди людей. За даними нового дослідження, із цією проблемою зіткнулася приблизно кожна шоста депутатка Європарламенту.

Про це повідомляє The Guardian.

Фото: APA / Robert Jäger

За словами Шиллінг, у вересні вона дізналася, що в інтернеті поширюють її оголені зображення, які насправді ніколи не існували. Невідомі взяли фотографії з однієї з перших пресконференцій депутатки та за допомогою штучного інтелекту змінили їх так, ніби на ній немає одягу.

Шиллінг пригадала, що дуже хвилювалася перед тією пресконференцією та ретельно до неї готувалася. Тому їй було особливо важко побачити, як фотографії з важливого моменту її кар’єри використали для приниження.

Депутатка назвала такі дії формою цифрового насильства проти жінок. На її думку, сексуалізовані дипфейки посилюють проблему сексистських образ, переслідувань та погроз, з якими жінки в політиці стикаються частіше за чоловіків. Вона також вважає, що подібне насильство може відлякувати жінок від політичної діяльності та змушувати їх відмовлятися від публічності.

За словами євродепутатки, вона спілкувалася з іншими постраждалими колегами, однак деякі з них бояться розповідати про свій досвід відкрито. Шиллінг наголосила, що відповідають за створення та поширення таких зображень кривдники, а не люди, чиї фотографії використали без дозволу.

Масштаби проблеми підтверджує дослідження берлінського аналітичного центру Agora Digitale Transformation (ADT). Його експерти перевірили згадки всіх 720 депутатів Європарламенту на 200 сайтах, пов’язаних зі створенням або поширенням сексуалізованих дипфейків.

У результаті вони виявили 50 євродепутатів, чиї зображення або персональні дані використовували в такому контенті чи повʼязували із сервісами для його створення. Серед них – 46 жінок і четверо чоловіків.

У восьми випадках дослідники знайшли готові сексуалізовані зображення, створені шляхом маніпуляцій з фотографіями депутаток. Ще на низці сайтів розміщували фотографії, біографії та інші дані політиків поруч із посиланнями на застосунки, які дозволяють штучно “роздягати” людей на знімках.

Крім того, пошукові системи продовжували показувати посилання на матеріали, які вже видалили або які більше не були доступними.

В іншому дослідженні ADT експерти перевірили ситуацію серед депутатів національних парламентів 27 країн ЄС. Вони виявили 138 жінок із 22 країн, чиї зображення або імена використовували чи пов’язували із сексуалізованими дипфейками.

За підрахунками дослідників, з урахуванням інших чинників жінки-парламентарки мають у 33 рази вищу ймовірність опинитися в такій ситуації, ніж їхні колеги-чоловіки.

Автори звіту наголошують, що чинні механізми захисту не досить ефективні. Зокрема, постраждалі часто змушені самостійно шукати незаконний контент, подавати скарги та домагатися його видалення. Водночас платформи й пошукові системи можуть продовжувати поширювати посилання навіть після видалення самих матеріалів.

На тлі цих випадків 119 депутатів Європарламенту звернулися до Європейської комісії та держав-членів з вимогою посилити захист людей від сексуалізованих дипфейків.

Ініціаторками звернення стали Лена Шиллінг та німецька євродепутатка, співголова фракції “Зелені – Європейський вільний альянс” Террі Райнтке.

Автори листа закликали забезпечити виконання нових правил ЄС, які з 2 грудня 2026 року заборонятимуть використання певних систем штучного інтелекту для створення реалістичних інтимних або сексуалізованих зображень людей без їхньої згоди.

Ці зміни передбачає європейський акт про штучний інтелект.

Євродепутати наголосили, що самої законодавчої заборони не досить. На їхню думку, країни ЄС мають забезпечити належний контроль за її виконанням, а технологічні компанії – швидше видаляти незаконні зображення та запобігати їхньому створенню й поширенню.

Автори звернення також закликали усунути можливі прогалини в регулюванні, які дозволять подібним сервісам продовжувати роботу.

Шиллінг пояснила, що вирішила публічно розповісти про свій досвід, щоб привернути увагу до відповідальності технологічних компаній. На її думку, жінки повинні мати можливість займатися політикою, не побоюючись, що хтось без їхньої згоди створить і поширить фальшиві інтимні зображення.

Нагадаємо, що в липні 2026 року британська депутатка Джесс Асато подала позов проти компанії xAI Ілона Маска через створення чат-ботом Grok фальшивих сексуалізованих зображень з нею.

Парламентарка вимагала, щоб суд зобов’язав компанію запровадити технічні обмеження, які не дозволятимуть створювати подібні зображення без її згоди. За словами Асато, користувачі почали генерувати фейкові фото та відео з нею після того, як вона публічно розкритикувала Маска та його чат-бот.

ООН-Жінки провела дослідження щодо онлайн-насильства проти жінок, які працюють у публічній сфері. Серед понад 600 опитаних жінок 6% повідомили, що стали об’єктами дипфейків. Майже третина отримувала небажані повідомлення сексуального характеру, а близько 12% зіткнулися з поширенням своїх зображень без дозволу, зокрема інтимних.

Експертки вернули увагу, що штучний інтелект дозволяє кривдникам швидше створювати й поширювати такий контент. Наслідками можуть бути страх, психологічний тиск, самоцензура та відмова потерпілих від публічної діяльності.