Цивільним бранцям, звільненим поза обміном, необхідно доводити свій статус – Мокроусова

Бранці, повернуті з російської неволі під час обмінів, отримують медичну та психологічну реабілітацію в державних закладах. Цивільні, звільнені поза обмінами, мають довести факт незаконного утримування.

Про це розповіла керівниця громадської організації “Блакитний птах” та психологиня Ганна Мокроусова.

Ганна Мокроусова. Фото з її фейсбук-сторінки

За словами психологині, Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” не завжди працює коректно. Наприклад, звільнені військові отримують необхідні документи та проходять реабілітаційні програми “автоматично”.

Цивільним же треба самостійно домагатися статусу, а це потребує чимало часу.  

“Ті цивільні, хто звільняються під час офіційних обмінів, в основному не мають великих проблем. Для них відсутній етап декомпресії, який організовує Міноборони, але вони можуть розраховувати на медико-психологічну реабілітацію у державних закладах“, – пояснює керівниця організації “Блакитний птах”.

Мокроусова зазначає, що цивільним бранцям, які повертаються поза обмінами, також необхідно доводити право на статус.

“І не завжди це просто. А хоч ці шляхи й різні, вони потребують психологічної, медичної, юридичної, соціальна так само як й інші звільнені з полону люди“, – додає вона.

Міжвідомча комісія, яка встановлює факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та діє при Міністерстві розвитку громад і територій України, має обґрунтовувати відмови в наданні відповідного статусу звільненим цивільним, а також заслуховувати колишніх бранців під час своїх засідань.

Нагадаємо, правозахисники закликали уряд запровадити ефективну систему підтримки для людей, які постраждали внаслідок міжнародних злочинів з боку РФ, зокрема через катування, незаконне позбавлення волі, насильницькі зникнення або інші тяжкі порушення. 

Експерти радять розв’язувати ці проблеми шляхом запровадження урядом базової системи підтримки для цивільних бранців. Сюди б входило надання матеріальної, медичної та психологічної допомоги, реабілітаційних послуг, житла для тимчасового проживання, правничої допомоги, соціального супроводу та сприяння реінтеграції. Для реалізації таких планів необхідно ухвалити відповідну урядову програму.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова вважає, що зараз не потрібно поспішати з внесенням змін до Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України”.

“Я довго була адептом того, що цей закон треба переглянути в контексті широкомасштабного вторгнення. І насамперед через те, що він не був написаний для ситуації, коли захоплення військових у полон чи незаконне утримання цивільних з боку РФ є системною та масштабною практикою. Можливо, варто відверто поговорити, а чи має цей закон застосуватися до військовополонених, адже факт їхнього утримання в полоні не має потребувати рішення комісії: є відомчі процедури підтвердження цього факту. Але чи зможемо ми зараз мати відкриту дискусію про це й про інші можливі зміни до закону? Це велике питання”, – зазначає вона. 

Правозахисниця радить продовжувати напрацьовувати зміни до закону, щоб суттєво його переосмислити. Але поки що складно говорити, чи є реальні перспективи підтримки парламентом цих змін.

Саме тому експерти звернулися до прем’єрки Свириденко з пропозицією закріпити за одним з міністерств повноваження щодо формування державної політики стосовно постраждалих від збройної агресії, зокрема потерпілих від воєнних злочинів.

Директорка з адвокації ZMINA наголошує, що поки вони разом з колегами напрацьовують моделі базової підтримки. Планується проведення консультацій з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, оскільки така підтримка має обов’язково охоплювати соціальний супровід тих, хто повертається з російської неволі.

Луньова зазначає, що не всі питання можна буде розв’язати через постанову Кабміну, але більшість із них вдасться вирішити завдяки розробленню програм підтримки звільнених цивільних. До неї входила б, зокрема, психологічна, медична, соціальна, правова й матеріальна допомога. 

Фото: “Блакитний птах”