Звільнили головного прокурора Криму Поночовного, який співпрацював із правозахисниками

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 9 вересня звільнив Ігоря Поночовного з посади керівника Прокуратури АР Крим та Севастополя, який працював там із 2019 року. Попри успіхи в роботі кримської прокуратури Поночовний наразі не отримав пропозицій ні щодо перепризначення, ні щодо нової посади й звільнився з органів прокуратури. Правозахисники, які співпрацювали з Прокуратурою Криму в питаннях міжнародних злочинів на окупованому півострові, занепокоєні змінами в установі.

Про це йдеться в матеріалі Центру журналістських розслідувань (ЦЖР).

Ігор Поночовний. Фото: Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя / Facebook

За інформацією видання, у наказі генпрокурора зазначено, що Ігоря Поночовного звільнили у зв’язку із закінченням строку перебування на адміністративній посаді. Тепер його обв’язки виконує перший заступник керівника кримської прокуратури Віталій Секретар.

ЦЖР зазначає, що наказ про звільнення Поночовного відсутній на сайті Офісу генпрокурора. Проте на сайті Прокуратури АР Крим і м. Севастополя у вкладці “Керівництво” імені Поночовного вже не вказано.

Поночовний працював на цій посаді з жовтня 2019 року. У коментарі Центру журналістських розслідувань він повідомив, що звільнення відповідає законодавству, адже минуло п’ять років від початку його перебування на керівній посаді в прокуратурі. Водночас Закон “Про прокуратуру” не забороняє повторно призначати прокурора на ту саму адмінпосаду після того, як попередній термін сплив.

“Про звільнення я дізнався з копії наказу генпрокурора, що надійшла на електронну пошту. Жодної пропозиції щодо призначення на рівнозначну посаду, на жаль, не отримав, тому вирішив звільнитись із органів прокуратури. Завтра у мене в прокуратурі – останній день”, – говорить експосадовець.

Також Центру журналістських розслідувань із власних джерел стало відомо про значне скорочення в Прокуратурі Криму: скоротили 15 посад працівників, вісім з них – прокурори.

Своє занепокоєння такою ситуацією висловило громадянське суспільство та правозахисники, які разом із Прокуратурою АРК останніми роками успішно проводили документування та розслідування воєнних злочинів у Криму, подавали повідомлення до Міжнародного кримінального суду та запити на вдосконалення українського законодавства.

Зокрема, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже:

“Як правозахисники, які з 2014 року документують міжнародні злочини росіян у Криму, ми вбачаємо у ситуації з ПАРКС серйозні ризики для ефективного розслідування таких злочинів та захисту інтересів постраждалих. Це не просто кадрові зміни, це, по суті, знищення інституції та професійної команди, яка складалася ще з 2016 року та показала свою ефективність у розслідуванні міжнародних злочинів ще до початку повномасштабного вторгнення”.

Окрім того, на думку Скрипник, через зміни й перестановки в кримській прокуратурі є загроза для захисту інформації щодо потерпілих та свідків та для ефективності розслідування міжнародних злочинів у Криму.

Станом на лютий 2025 року було відомо, що в Україні порушено кримінальні справи про більш ніж 3800 воєнних злочинів і злочинів проти національної безпеки, що скоєні в Криму. Суди ухвалили вже близько 200 вироків у цій категорії кримінальних справ.

Раніше, у грудні 2024-го, започаткували проєкт “Прокурор громади”, що мав об’єднати зусилля правоохоронців та активістів з протидії порушенням прав людини, міжнародним злочинам та із забезпечення верховенства права в умовах окупації Криму та широкомасштабного вторгнення РФ.