“Дуже страшно, коли на місто летить бомбардувальник”: очільники українських міст закликали світ закрити небо над Україною
Голови громад та міст України закликали західних партнерів негайно закрити небо над Україною, щоб зупинити вбивства Росією українців.
З відповідною заявою вони виступили під час онлайн-пресконференції для міжнародних ЗМІ.
Наслідки російських бомбардувань у Києві. Фото: Alex LourieПід час пресконференції виступили, зокрема, заступник міського голови Маріуполя Сергій Орлов, міський голова Харкова Ігор Терехов, міський голова Тростянця Юрій Бова, очільник Житомира Сергій Сухомлин та голова Сум Олександр Лисенко.
Вони розповіли про ситуацію у своїх містах, про обстріли російських загарбників, що у деяких регіонах не припиняються цілодобово, та умови, в яких через російське вторгнення змушені жити мільйони українців.
“На нашу громаду був авіаналіт, внаслідок чого було розбомблене село Яковлівка. Там знищено школу, клуб, четверо людей загинули, багато поранених. Вночі люди цього зовсім не сподівалися. Однак ракети таки прилетіли… Чому нас обстріляли, незрозуміло. Військових поруч не було, не було жодних об’єктів військової інфраструктури”, – розповів очільник міста Мерефа на Харківщині Веніамін Сітов.
Наголосили очільники міст та громад й на ситуації з гуманітарними коридорами, відкриття яких Росія цинічно зриває, звинувачуючи у цьому Україну.
“Домовленості про коридори були, однак ми жодного разу не отримали їх. Одного разу дорогу було заміновано, іншого разу нас не пропустили через блокпост, ще іншого разу розпочалися обстріли. З іншого боку, із Запоріжжя, за людьми готові виїхати автобуси, але до Маріуполя росіяни їх не пропускають. Неможливо виїхати з міста і власним автотранспортом: російські військові починають стріляти по ходу автомобіля або угору, змушуючи його повернутися. А дорогу із Запоріжжя до Маріуполя весь час бомблять”, – цитують заступника очільника Маріуполя Сергія Орлова в Українському кризовому медіацентрі.
Вагітну жінку виносять із пологового будинку у Маріуполі після російського бомбардування. Росія не приховує, що обстрілювала будівлю. Фото: фейсбук-сторінка Evgeniy Maloletka
Чоловік готує їжу у дворі будинку в Маріуполі. Місто фактично знаходиться під блокадою російських військових без світла, тепла та харчів. Фото: фейсбук-сторінка Evgeniy Maloletka
Будинок у Маріуполі. Фото: фейсбук-сторінка Evgeniy Maloletka“Виїхати з міста неможливо. У Тростянці зараз понад 200 одиниць військової техніки, яка стікається туди для перегрупування. Ми весь час думаємо, як хоча б маленькими партіями завозити до міста їжу. Проблема з кожним днем стає дедалі гострішою. Росіяни, щоправда, одного разу протягом цілого дня скликали людей «для евакуації», однак ніхто до них не прийшов, бо боявся розстрілів і не мав гарантії того, що ці автобуси справді відвезуть їх у безпечне місце”, – говорить мер Тростянця Юрій Бова.
На запитання іноземних журналістів, якими є потреби людей під час війни, очільник Харкова Ігор Трехов відповів:
“Головне – закрити небо. Саме про це ми просимо, бо саме з неба приходить до людей смерть. Це дуже страшно, коли на місто летить бомбардувальник СУ. Ти бачиш, як він зменшує висоту, щоб кинути бомбу, і не знаєш, потрапить вона у тебе чи десь поруч. Якби хтось із тих, від кого залежить це питання, потрапив під такий обстріл, його рішення, я переконаний, було б позитивним. Всі наші інші потреби – вторинні. Нам потрібні харчі, і звідусіль до нас іде зараз гуманітарна допомога”.
Рятувальники розчищають наслідки російського бомбардування у центрі Харкова. Фото: ДСНС
Так виглядає центр Харкова після російського обстрілу. Фото: ДСНСЦікавились іноземні журналісти й тим, що думають і що кажуть російськомовні українці та росіяни, які живуть в Україні.
“Всі громадяни України, незалежно від мови, захищають зараз свою державу, всі стоять за її майбутнє. Саме ваше питання є підтвердженням нав’язаного вам російського наративу. В Україні немає жодного значення, хто якою мовою говорить”, – відповів міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
“Станом на вчора у Маріуполі було вбито 1207 осіб, і половина з них – етнічні росіяни. Наприклад, у селищі Сартана поруч із Маріуполем було знищено багато етнічних греків. Руський мир вбиває всіх, без розбору. У нас багатонаціональне місто. У нас живуть не тільки українці та росіяни, а ще й вірмени, греки та люди інших національностей. І ні для кого немає жодного значення, якою мовою вони розмовляють. Ніхто і ніколи не забороняв мені, російськомовній у побуті людині, розмовляти російською”, – мовив заступник очільника Маріуполя Сергій Орлов.
Цікавились іноземні журналісти й батальйоном “Азов”, що демонізує російська пропаганда, і вигаданою наявністю якого виправдовує бомбардування пологового будинку у місті, внаслідок якого загинули троє, зокрема дитина.
Зруйнований внаслідок обстрілу російськими військовими будинок у Бородянці на Київщині. Фото: Maksim Levin/Reuters “Ви досі не зрозуміли, що російська армія, обстрілюючи Маріуполь, не має жодної військової мети? До чого тут “Азов”, якщо йдеться про знищення міської лікарні №9, великої лікарні на 600 місць? А позавчора було знищено мультицентр з надання послуг, у якому двічі був президент України. Це була гордість цілої держави. А 1207 загиблих цивільних? До чого тут батальйон “Азов”? Ні, єдина мета – це знищення українців. Але цього не буде”, – відповів Орлов.
Україна від першого дня війни закликає НАТО закрити небо над країною, аби припинити вбивства російськими військами мирних людей. Раніше депутати всіх сільських, селищних, міських й обласної рад Київщини звернулись до голів держав та урядів, парламентів та народів держав-членів альянсу з відповідним проханням. Про закриття неба НАТО просить й понад мільйон підписантів петиції на сайті Open Petition.
10 березня на Майдані Незалежності у Києві оркестр “Київ-Класик” дав концерт на підтримку заклику до світових лідерів закрити небо над Україною для російської авіації. Його транслювало “Суспільне”.
Музиканти, які залишилися в столиці, під керівництвом диригента, артиста ЮНЕСКО в ім’я миру Германа Макаренка виконали гімн України та гімн Європи (фрагмент “Оди до радості” Людвіга ван Бетховена), а також низку відомих українських музичних творів.
