Військових РФ, які катували американця на Херсонщині, Україна не переслідуватиме через заборону подвійного притягнення до відповідальності – ОГП

Українські правоохоронці співпрацюють з американськими колегами у розслідуванні фактів катування російськими військовими громадянина США у селі Милове Бериславського району Херсонської області, водночас Україна не оголосила підозру учасникам цього злочину, оскільки дотримується принципу заборони подвійного притягнення до кримінальної відповідальності за один й той самий злочин.

Про це Офіс генерального прокурора повідомив у відповідь на запит видання ZMINA.

Підозрюваний США в катуванні американця під час окупації Херсонщини Сурен Мкртчян. Джерело: “Миротворець”

В ОГП зауважили, що саме координація дій й спільних зусиль привела до повідомлення прокуратурою США чотирьом пов’язаним з Російською Федерацією військовослужбовцям – Сурену Мкртчяну, Дмитру Будніку, Валерію і Назару (прізвища останніх двох невідомі) про підозру у викраденні та катуванні американського громадянина. 

Згідно з обвинуваченням, російські військові у квітні 2022 року викрали американця з його дому в селі Милове на Херсонщині. Чоловіка протягом 10 днів утримували в російському військовому містечку.  У полоні американця, ймовірно, катували четверо обвинувачених та їхні спільники під час принаймні двох допитів. Чоловіка роздягли догола, жорстоко побили й сфотографували. Також американцю погрожували сексуальним насильством і змушували його копати окопи.

В обвинувальному акті наголошується, що потерпілий не воював і перебував під захистом Женевської конвенції 1949 року.

Оскільки Україна дотримується принципу заборони подвійного притягнення до кримінальної відповідальності, то не буде оголошувати підозру за ті самі злочини.

Загалом, за словами керівника департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова на сьогодні власні розслідування воєнних злочинів, які вчиняють представники Російської Федерації на території України, проводять 24 країни.

“Частину доказів, яку ми маємо в нашому розпорядженні, яка може бути цікава нашим партнерам, ми передаємо їм для того, щоб вони переслідували злочинців у своїх судах”, – сказав Бєлоусов.

Юридична радниця Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова пояснює, що принцип заборони притягнення до відповідальності двічі за одне і те саме діяння (“non bis in idem”) – один з базових принципів, як у національному праві, так і регулюванні міжнародної відповідальності. Тобто, якщо вже існує кримінальний процес, в якому розглядається питання щодо того, чи є у діяннях або бездіяльності людини склад того чи іншого злочину, то неможливо розпочати такий самий процес, який розглядатиме ті самі обставини та факти. 

“Якщо ж такий процес розпочатий іншою країною, то справа передається до правоохоронних або судових органів однієї з країн – або тієї, яка першою почала провадження, або до країни, на території якої або проти громадян якої було вчинено злочин, або ж інші варіанти, передбачені міжнародними та двосторонніми  договорами між країнами про співробітництво”, – говорить Охотнікова.

Експертка пояснює, що на практиці за умов нормальних відносин між двома країнами відбувається прямий контакт представників відповідних правоохоронних органів та вони оцінюють перспективність передачі справи з однієї країни в іншу та те, наскільки це допоможе або завадить тому, щоб притягнути винних до відповідальності. Також оцінюється, наскільки перевантажена система і чи вистачить ресурсів на повноцінне розслідування, а також чи мають ці країни можливість застосувати універсальну юрисдикцію, тобто притягнути винних за найтяжчі злочини, серед яких і воєнні злочини, навіть якщо злочин відбувався не на їхній території. Тому, якщо розслідування даних воєнних злочинів в США буде швидким, ефективним та якісним – немає жодних юридичних перепон для цього.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що станом на листопад 2023 року українські правоохоронці ідентифікували 172 підозрюваних, які жорстоко поводилися з мирним населенням та завдавали тортур.

До суду скерували обвинувальні акти щодо 141 особи, з них 39 засуджено за катування та жорстоке поводження з цивільними.