Через серйозні порушення прав людини 38 держав–членів ОБСЄ запровадили щодо Грузії “віденський механізм”

38 країн–учасниць ОБСЄ, серед яких і Україна, ініціювали запровадження “віденського механізму” щодо Грузії. Причиною такого кроку стали серйозні порушення прав людини в країні та відсутність належної реакції з боку грузинської влади на ці інциденти.

Про це повідомляє “Укрінформ”, посилаючись на відповідний спільний лист до представництва Грузії при ОБСЄ.

Фото: REUTERS / Irakli Gedenidze

У листі держави-ініціатори висловили глибоке занепокоєння інформацією про порушення прав людини, які здійснювали представники правоохоронних органів, а також факти застосування насильства невідомими групами проти мирних демонстрантів, журналістів і випадкових перехожих. Ці події, як зауважили автори документа, залишаються без належної реакції правоохоронних органів.

Особливу увагу звернули на те, що грузинська влада досі не забезпечила притягнення винних до відповідальності, попри численні випадки безпідставного насильства, до якого причетні правоохоронці.

Країни, що підписали листа, вказали на те, що реакція Грузії на міжнародні заклики поважати право своїх громадян на свободу мирних зібрань, асоціацій та свободу вираження поглядів є незадовільною. Окрім того, вони наголосили на необхідності звільнення демонстрантів, яких затримали без законних підстав. У зв’язку з цим підписанти вирішили ініціювати застосування Віденського механізму в рамках людського виміру, який покладає на Грузію певні зобов’язання та вимагає відповідальності.

У документі до грузинської влади висунули низку запитань, зокрема:

• Які дії вживаються для розслідування порушень права на мирні зібрання, випадків незаконного затримання, катувань, насильства проти протестувальників, журналістів та спостерігачів?
• Що робиться для гарантування свободи слова, мирних зібрань та асоціацій без застосування репресій?
• Як забезпечується безпека опозиційних діячів і плюралізм думок?
• Які кроки здійснюються для запобігання повторенню порушень прав людини й притягнення винних до відповідальності?
• Як налагоджується співпраця з ОБСЄ, зокрема з БДІПЛ?

Лист підписали від імені делегацій Албанії, Австрії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Канади, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Чорногорії, Нідерландів, Північної Македонії, Норвегії, Польщі, Португалії, Молдови, Румунії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Сполученого Королівства, США та України.

Нагадаємо, що 2 грудня Литва, Латвія та Естонія спільно заборонили в’їзд понад 10 представникам керівної партії “Грузинська мрія” та високопосадовцям Міністерства внутрішніх справ Грузії.

Згодом, 15 грудня, Литва розширила санкції проти грузинських політиків, додавши до списку ще 17 осіб. Зазначається, що ці люди причетні до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.

Читайте також: Чому в Грузії проросійські рухи мають вплив: політолог розповів, як “Грузинська мрія” йшла від гасел демократії до авторитаризму