Британські юристи позиваються щодо ПВК “Вагнер” за тероризм і воєнні злочини в Україні

У Високому суді Британії розглянуть позов щодо наближеного до Володимира Путіна росіянина Євгена Пригожина, що володіє ПВК “Вагнер”. Його вимагають притягнути до відповідальності за тероризм і воєнні злочини в Україні. 

Про це повідомили в британській юридичній фірмі McCue Jury & Partners

Євген Пригожин. Фото: currenttime.tv

Юридична фірма McCue Jury & Partners бере участь у кількох судових позовах, спрямованих на притягнення Росії до відповідальності за незаконну війну в Україні.

1 листопада юристів попросили надати свідчення, зокрема, щодо ПВК “Вагнер” під час засідання парламентського комітету в закордонних справах. 

“Наш уряд повільно, але твердо наздоганяє реальність… Бувають випадки, коли уряди – через національні чи міжнародні системи, суди чи міжурядові установи – просто надто повільні або не можуть адекватно реагувати на вирішення певних глобальних криз і забезпечення справедливості, не кажучи вже про жертв. Нинішня неспроможність міжнародної спільноти ефективно боротися з приватною армією Путіна “Вагнер” та використанням нею тероризму в його незаконній війні в Україні є яскравим прикладом цього”, – кажуть юристи. 

Основою судового позову стала “незаконна змова між Пригожиним, ПВК “Вагнер” і військовою машиною Путіна з метою тероризувати український народ”. Правники називають це першим випадком в історії, коли щодо приватної військової компанії позиваються до суду “за використання нею тероризму та за змову з державою-шахраєм для вчинення незаконної війни”.

Емблема ПВК “Вагнер”

ПВК “Вагнер” воює в Україні з 2014 року під виглядом “добровольців”. Цього року до компанії, яка незаконно працює навіть за російськими законами і Надання військових послуг приватними компаніями (найманство) у Росії заборонено законом: за участь у збройних конфліктах на території іншої країни передбачено до семи років позбавлення волі, за вербування, навчання та фінансування найманця – до 15 років., також незаконно вербували ув’язнених з колоній. 

Російська влада не приховувала цього, а тому шестеро членів з досі чинної Ради з прав людини при президенті РФ попросили очільника генпрокуратури країни Ігоря Краснова роз’яснити, на якій підставі росіяни з невідбутими термінами покарання опиняються на фронті.

Результату це не дало, однак невдовзі російські депутати ухвалили закон і дозволили створювати формування з людей із судимістю за тяжкі злочини.

На початку повномасштабної війни українська влада також вносила законодавчі зміни, які дозволили змінити запобіжний захід фігурантам кримінальних справ, які погодилися доєднатися до Збройних сил України. У підсумку звільнили менш як 1%, і лише, тих, хто вже мав досвід у бойових діях.