Блогерів визнаватимуть журналістами лише тоді, коли вони самі цього захочуть, – юрист Максим Дворовий

Згідно з новим Законом “Про медіа”, блогерів визнаватимуть журналістами лише тоді, коли вони самі цього захочуть, до того ж їхні ресурси мають відповідати ознакам онлайн-медіа, одна з основних – поширення інформації на власному вебсайті.

Про це у відповіді на питання абонентів гарячої лінії Комісії з журналістської етики (КЖЕ) розповів медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки та КЖЕ, член робочої групи з написання цього закону про медіа Максим Дворовий.

Джерело: pixabay.com

“Пункт перший частини другої статті 2 в комплексному тлумаченні з визначенням “онлайн-медіа” та частиною третьою статті 16 Закону “Про медіа” дає розуміння того, що поширення інформації на власній сторінці в соцмережі не робить тебе медіа. Втім, якщо людина хоче зареєструватися як медіа, закон дозволяє це зробити. Блогерські платформи законом не регулюються”, – пояснив він.

Також медіаюрист наголосив на тому, що новинні сайти, зареєстровані як ФОПи, які надають інформаційні та рекламні послуги, за змістовними характеристиками можна вважати онлайн-медіа. Закон надаватиме таким ресурсам змогу зареєструватися як онлайн-медіа та отримати відповідний статус з усіма супутніми правами та обов’язками, що з цього випливають. Реєстрація є добровільною, однак для зареєстрованих медіа передбачено полегшений режим відповідальності за поширення протиправного контенту та можливість долучитися до розроблення стандартів через розроблення кодексів у межах системи співрегулювання.

Щодо регуляції Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення діджитал-платформ (Ютуб, Фейсбук тощо) аудіовізуальних медіа, з огляду на те, що вони не перебуватимуть під українською юрисдикцією щонайменше до впровадження Акта про цифрові послуги (DSA), регулювання буде вкрай обмеженим і залежатиме від “доброї волі” платформ, сказав Дворовий.

“Єдине, що може зробити Нацрада й на що її уповноважує закон, – це звертатися до платформ із проханням обмежити доступ до інформації в разі, якщо за її поширення до суб’єкта було застосовано штраф та суворіші покарання. Якісь додаткові елементи регулювання можуть бути передбачені меморандумами між регулятором та платформами. Втім, зараз про їхнє укладення говорити зарано”, – заявив юрист.

Раніше Максим Дворовий розповів про те, що реєстрація друкованих медіа буде обов’язковою на період дії статусу Росії як держави-агресора. Як пояснив медіаюрист, усі друковані медіа, які продовжуватимуть діяльність, мають перереєструватися упродовж року з набрання чинності Законом “Про медіа” – до 31 березня 2024 року.

Серед іншого це дозволить частково очистити реєстр від видань, які є “мертвими”. Після закінчення агресії можна буде видавати друковані медіа без реєстрації”, пояснив він.