Близько 200 тисяч ромських батьків не можуть віддати дітей до школи

Близько 200 тисяч громадян України не мають змоги віддати своїх дітей до школи.

Про це свідчать результати громадського моніторингу виконання Плану заходів Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, що був проведений в шести областях України – Полтавській, Черкаській, Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській, передає кореспондент Центру інформації про права людини. 

Як зазначають експерти, незважаючи на існування спеціальної державної Стратегії, яка діє з 2013 року, суттєвих змін не відбулось. Роми в Україні продовжують лишатись однією з найбільш вразливих та дискримінованих категорій населення, яка зазнає утиску практично в усіх сферах життя. 

Освітній рівень ромського населення на сьогодні є вкрай низьким, значна частка населення зовсім не має освіти (24%), в той час як частка тих, хто здобуває або здобув вищу освіту, незрівнянно мала – 1%.

31% ромських дітей не ходять до школи. Основними причинами цього є відсутність документів, необхідних для запису до школи, а також “непідйомна” вартість шкільних підручників і приладдя та неофіційні платежі.

Тільки 5% опитаних ромів не мають матеріальних труднощів. Інші ж ледве зводять кінці з кінцями, іноді їм не вистачає коштів навіть на харчування. 

Загальна неосвіченість ромського населення (невміння читати та писати) розглядається представниками державних органів як один із головних бар’єрів залучення ромів в українське суспільство. Ці проблеми значно ускладнюють оформлення документів, отримання необхідної інформації, пошук роботи, інтеграцію в українське суспільство та в цілому негативно впливають на загальний рівень життя ромів в Україні.  

Представниця благодійного фонду “Розвиток” Наталя Козир стверджує, що державні органи фальсифікують звітності та статистику, аби представити громадськості, що в Україні немає проблем з рома: “Ми проводили разом з Коаліцією ромських організацій моніторинг Закарпатської області. Було надіслано понад 200 інформаційних запитів і отримано 160 чудових відповідей, виходячи з яких, можна зробити висновок, що проблем у ромського населення в області абсолютно немає. Із самого початку була підписана Стратегія, створений план заходів, усі службовці кинулись працевлаштовувати, навчати і т. д. Я не буду заглиблюватися в те, як копіюються звітності, як створюється статистика. Це все із року в рік переписується”. 

Найпроблематичнішим питанням в області, на думку Наталі Козир, є збільшення кількості учнів ромської національності, які завершують навчання у загальноосвітніх школах. Фахівці, які створюють плани, не орієнтуються у питаннях ромської інтеграції. 

 “Як реалізувати план збільшення кількості учнів, які завершать школу, невідомо. Ви можете повидавати атестати, але кількість освічених дітей ви не збільшите. Ми працюємо з такими дітьми. До нас приходять діти з інтернатів з атестатами, і вони не можуть ані читати, ані писати. У нас в Мукачево не просто сегрегована школа. Там навчання проводиться угорською мовою і діти-роми також навчаються там цією ж мовою. Вони стають законсервовані у своєму таборі. Тому що за межами табору говорять українською мовою”, – розповіла Наталя Козир, рекомендуючи при цьому просто припинити пересувати різні віртуальні плани і працювати над проблемами, які насправді можна вирішити. 

 Існуючу в регіоні практику видачі формальних атестатів без якісної освіченості ромів підтверджує й представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина: “Проблема формальної видачі атестатів настільки реальна, що це важко уявити. І це спостерігається не тільки серед дітей, які виховуються в інтернатах, – це також шлях загальноосвітньої школи. Під час одного з моніторингів в Закарпатській області ми були у школі, де діти закінчували 9-й клас. Тоді йшли екзамени і дитина, яка мала українською мовою здати екзамен з математики, не володіла українською. Я з учнем 9-го класу спілкувалась через перекладача. І він формально отримав освіту і входить в ту позитивну статистику, яку показує державний моніторинг, що у нас діти навчені і з ромськими дітьми проблем немає”. 

 Майже кожен четвертий опитаний представник громади не вміє читати та писати українською мовою (23% і 23% відповідно). Кожен третій робить це швидше погано (33% – читає; 36% – пише). 14% опитаних не вміють або швидше погано розмовляють українською. Ще 12% зовсім або майже не розуміють української. 

“Проблема є не тільки в школі Мукачева, проблеми є в інших школах. Діти, які закінчують школи, не мають можливості надалі навчатись і отримувати спеціальність, тому що приходять у коледж, професійний виш, а там обов’язково є українська мова, без якої ти не можеш далі реалізовуватись”, – констатує Аксана Філіпішина.

За словами лідерів ромських організацій, через низький рівень освіти роми можуть дозволити собі працевлаштування тільки на некваліфіковані посади. Водночас вони зазначають, що останнім часом дітей, які хочут отримати середню спеціальну або вищу освіту, стало трохи більше. Вони пов’язують це із наявністю освітніх програм міжнародних фондів і грантів міжнародних організацій. 

Аксана Філіпішина говорить про високий рівень несприйняття дітей-ромів у школах серед батьків дітей-не ромів. 

 “Я дуже запам’ятала школу в Одеській області в одному селі, де є дві школи і де голова сільської ради переконував мене, що діти-роми мають вчитись лише в школі, де класи сегреговані. Бо він має онучку 10-ти років і він ніколи не дасть згоди, аби вона сиділа поряд із ромкою. Бо ромка через рік одружиться і нічого вона онучку гарному не навчить. І це керівник органу опіки. Тобто проблема набагато глибша. Треба мати розуміння того, куди можна рухатись”, – переконана Аксана Філіпішина. 

Представник Уповноваженого розповідає, як 1 вересня 2013 року дітий прийшли до школи, а 4 вересня клас розформували: “Батьки дітей-не рома сказали, що вони не хочуть, аби діти-рома навчались з їх дітьми. І батькам дітей-рома запропонували перейти до іншої школи. Люди витратили кошти на свято 1 вересня і т. д. Було звернення до Міністерства освіти в 2013 році”.

12% респондентів відкрито вказали на дискримінацію (утиски з боку як працівників шкіл, так і учнів, їхніх батьків). Дискримінаційне ставлення є однією з причин того, чому діти перестають ходити до школи, не закінчуючи навіть початкових класів. 

Восени минулого року Міністерство освіти і науки заявило, що воно взагалі не долучається до порушення конкретних справ, і що воно – не контролюючий орган, і що втручання в подібні історії – це виключно компетенція органів місцевої влади. 

 “Я тоді відповіла, що я щось, мабуть, пропустила, адже спочатку в Указі президента, а потім в Постанові Уряду про затвердження положення Міністерства освіти і науки України є пункт, який свідчить про те, що функція контролю за міністерством збережена і нікуди не поділась”, – каже Аксана Філіпішина.

Експерти стверджують – для того, щоб покращити життя понад 400 тисяч українців, потрібно здійснити низку конкретних кроків, зокрема:

– передбачити реальне фінансування для виконання стратегії інтеграції ромів в українське суспільство;

– залучати ромські організації до участі в розробці рекомендацій для покращення ефективності програм, спрямованих на виконання стратегії;

– розробити ефективну державну концепцію етнонаціональної політики, яка має стати пріоритетним завданням держави у сфері міжнаціональних відносин;

– невідкладно провести загальний перепис населення України для розрахунку фінансового забезпечення соціально-економічних потреб ромської спільноти.

 Представники ромських організацій наголошують, що залучення самих ромів до вирішення їх проблем на національному рівні є однією з ключових умов покращення ситуації.