Біля військового меморіального кладовища влада планує створити паркову зону, що може уповільнити будівництво – активістка
Під час будівництва Національного військового меморіального кладовища Міністерство у справах ветеранів планує створити паркову зону. Для такого цвинтаря потрібна чимала земельна ділянка, куди б вмістилися ритуальні будівлі, приміщення для почесних поховань, музейний комплекс та парк.
Про це виданню ZMINA розповіла голова громадської організації “Серце назовні” Віра Литвиненко.
“У неофіційній розмові з нами представники Мінветеранів сказали, що хочуть побудувати біля меморіалу величезний парк. Однак тут постає питання – наскільки швидко це все буде робитися? Чого взагалі хоче влада: віддати пошану воїнам, які зараз гинуть, чи побудувати до 2025 року гарний парк на 300 гектарів?” – запитує активістка.
Литвиненко нагадує, що 26 вересня на майдані Незалежності відбулася акція, під час якої родичі загиблих героїв вимагали побудувати військовий меморіальний комплекс. Мітингувальники були незадоволені тим, що влада планує побудувати кладовище у Гатному, а не в межах Києва. Учасники акції наполягали на тому, щоб президент підписав ухвалений Закон “Про розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві” (проєкт закону №9240) та зустрівся з ними. Вони також вимагали від уряду скасування постанови №870 й налагодження діалогу з сім’ями загиблих захисників. Усі ці вимоги родичі загиблих воїнів виклали у листі, який передали заступнику міністра у справах ветеранів Олександру Порхуну.
“У листі ми закликали владу припинити знущатися з родин загиблих захисників. Але, на жаль, до нас так і не вийшла міністерка Юлія Лапутіна, яка ухвалює рішення”, – зауважила активістка.
Вона додає, що біля Південного кладовища у Гатному, тобто там, де хочуть побудувати меморіал, вже розташоване кладовище з похованнями німецьких солдатів, які загинули під час Другої світової війни. Тобто українська влада нормально ставиться до того, що могили наших героїв будуть розташовані поруч з нацистськими. На відміну від Гатного у Биківні поховані жертви комуністичних репресій, тож ця територія є доречнішою для створення військового меморіалу.
“Представник Дарницького лісництва мені сказав, що у 1937 році НКВС обніс цю територію, площею у 5,3 га, високим парканом. Вона постійно ними охоронялася. Вночі кати звозили туди тіла для масових поховань. Але зараз Інститут національної пам’яті прислав лист на Кабмін, що там нібито можуть бути інші поховання. Ми розуміємо, що це штучно створені перепони. Вони призначені для того, щоб змусити нас ходити по колу, поки ми не втомимося і не поховаємо своїх рідних в інших місцях. І на цьому все закінчиться”, – додає правозахисниця.
Нагадаємо, ідея створення в Україні меморіалу для поховання військових, які боролися за незалежність України й відстоювали територіальну цілісність, обговорювалася ще задовго до повномасштабного вторгнення. Але протягом 2023 року за її втілення взялися ґрунтовно. Протягом кількох місяців розглядали різні локації, а навесні всі зацікавлені сторони, включно з родинами полеглих військових, дійшли згоди, і влада запустила процес створення Національного військового меморіального кладовища в Деснянському районі Києва, біля Національного заповідника “Биківнянські могили”.
Меморіал на 50–60 тисяч поховань має бути створений за зразком американського Арлінгтонського цвинтаря, де поховані лише загиблі військові. Український варіант кладовища передбачає спорудження ритуальної будівлі, будівлі для почесних поховань та музейного комплексу. Для реалізації цього задуму потрібна земельна ділянка площею в 100 гектарів.
У березні цього року київська влада погодилася надати землю, а в травні Верховна Рада навіть ухвалила законопроєкт №9240 “Про розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві”. Але цей документ залишається досі ані підписаним, ані заветованим президентом України.
Натомість у серпні Кабмін запропонував родинам загиблих військовослужбовців перенести місце меморіалу з Биківні на територію громади Гатного під Києвом, хоча проти цієї локації сім’ї загиблих воїнів виступали із самого початку обговорення. Адже меморіал, на їхнє переконання, має розташовуватися в межах Києва, і це не лише про зручну логістику, а й про відповідні честь і пошану. До того ж раніше саме фахівці від влади називали ділянку під Гатним проблемною.
