Більшість укриттів у Києві недоступні або небезпечні для населення – “Слідство.Інфо”
Майже чотири роки після початку повномасштабної війни в Україні досі бракує справді надійних укриттів. За даними уряду, із 62 тисяч наявних сховищ лише половина населення країни може знайти там прихисток. У Києві, за даними КМДА, є 4,3 тисячі укриттів, які нібито вміщують понад 97% жителів. Проте журналісти “Слідства. Інфо” виявили, що більшість із них не є загальнодоступними або не відповідають стандартам захисних споруд цивільного захисту.
Про це йдеться у спецпроєкті “404: укриття не знайдено. Чому безпека киян – це “службова інформація”.
Фото: КМВАЗ 4,3 тисячі київських укриттів близько 25% знаходяться у приватних житлових комплексах і доступні лише їхнім мешканцям. Понад 88% – найпростіші підвали та інші приміщення, які законодавство не визнає офіційними сховищами. Справжні загальнодоступні захисні споруди здатні прихистити лише близько 1–2% населення столиці.
Через зростання обстрілів, особливо дронів-камікадзе, Київ зазнає дедалі більшої небезпеки. За даними Офісу генпрокурора, у 2025 році загинули вже 15 дітей, а до медзакладів із пораненнями звернулися понад 600 людей – у порівнянні з 221 у 2024 році.
Представник ДСНС Олег Стоволос зазначив, що для укриття можна використовувати майже будь-яку підземну споруду, але станції метро забезпечують більший рівень безпеки. Проте й тут існують проблеми: не всі станції позначені на офіційних мапах, а інформація про їхню місткість, доступність для людей з маломобільних груп населення та наявність обладнання часто відсутня або засекречена.
Депутат Київради Леонід Ємець підтвердив, що серед усіх загальнодоступних укриттів 25 будівель потребують ремонту або обмежено готові до використання, але на мапах КМДА вони не позначені як проблемні. Частина сховищ розташована на території підприємств чи адміністративних будівель і недоступна для населення.
Станції метро, які використовують як укриття, теж різняться за глибиною та місткістю. Наприклад, “Хрещатик” вміщує 1 166 людей, а “Політехнічний інститут” – 1 000, хоча офіційно його показують здатним прийняти понад 17 тисяч людей. Ескалатори під час тривог працюють лише вниз, а доступ до туалетів можливий лише через супровід працівників метро та вузькі тунелі.
Таким чином, фактична готовність Києва до повітряних тривог значно відрізняється від офіційних цифр. Більшість укриттів є непридатними для широкого населення, а інформація про їхній стан і доступність часто віднесена до “службової”, що ускладнює захист громадян у разі небезпеки.
Нагадаємо, що уряд разом із кількома відомствами розробив стратегію розвитку фонду захисних споруд до 2034 року. Основна мета стратегії – забезпечити укриттями школи, лікарні та інші соціальні об’єкти, а також всі категорії населення, запустити українське виробництво обладнання для захисних споруд і мобільних укриттів та формувати культуру безпеки серед населення.
Перший етап до 2027 року передбачає облаштування всіх придатних підземних приміщень, будівництво 2 300 нових укриттів, оновлення законодавства, щоб укриття були обов’язковими в новому житлі, соцоб’єктах і критичній інфраструктурі, а також встановлення мобільних укриттів у громадських місцях. Очікують, що після цього захистити вдасться 74% населення. Наступні етапи до 2034 року передбачають будівництво ще 11 тисяч захисних споруд для забезпечення укриттів для 91% населення.
