Більшість українців вважають, що треба більше говорити про ментальне здоров’я
Щонайменше 86% опитаних соціологами українців вважають, що тему ментального здоров’я слід обговорювати більше.
Такі результати четвертої хвилі дослідження, проведеного у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.

Дослідники помітили, що з часом більше українців помічають позитивні зміни в ставленні суспільства до теми ментального здоров’я.
До прикладу, ще на початку минулого року 73% хотіли більшого обговорення таких проблем у суспільстві, а нині таких 86%. Також 41% респондентів у 2025 році зазначили, що в їхньому оточенні стали більше говорити про ментальне здоров’я, а на початку 2024-го таких було 35%.
Найбільшою довірою для підтримки ментального здоров’я користуються професійні психологи та психотерапевти, а працює це як на особистих консультаціях (32%), так і на безплатних гарячих лініях (24%). Високою є довіра до матеріалів міжнародних та українських організацій у цій сфері (24%) і до людей, які мають відповідний досвід(29%).
Значно менше довіри викликають фармацевти, блогери чи парафіяни. Дослідники кажуть, що це свідчить про те, що українці переважно звертаються до професійних та авторитетних джерел інформації.
Основними бар’єрами звернення за психологічною допомогою є впевненість, що з викликами людина може дати раду сама (39%), а також сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти до спеціалістів (36%). Недовіра до психологів або сором залишаються менш поширеними, але також помітними, кажуть соціологи.

Частка тих, хто звертається до психолога за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року. Запит на психологічну підтримку за цей час також суттєво збільшився — з 41% до 71%.
Основним джерелом психологічного напруження для українців лишається війна та пов’язані з нею виклики. Серед опитаних 83% відчувають високий рівень стресу, й більшість пов’язує це саме з російським вторгненням. Серед причин переживань в українців:
- фінансові складнощі (52%);
- соціально-політична ситуація (47%);
- безпека близьких (74%);
- ризик для життя і можливість отримати травми (54%);
- ризик повністю втратити джерело доходу (39%).
Опитані найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%) та роздратування чи злість (44%). Разом з цим опитані переважно використовують способи конструктивного подолання стресу, наприклад, спілкуються з друзями чи сім’єю (36%), переглядають фільми (35%) та слухають музику (30%).
Водночас головною стратегією відволікання від стресу серед українців лишається сидіння в інтернеті (40%).
Нагадаємо, що торік уряд почав інформаційну кампанію про ментальне здоровʼя чоловіків. Чоловіки часто нехтують допомогою, а причиною є сексизм та дорослішання у світі, в якому їх виховують, забороняючи майже будь-які вияви вразливості.
З-поміж українських військових та ветеранів, серед яких значно переважають чоловіки, поширеним є знецінення особистого психічного стану та допомоги фахівців, про що свідчать дослідження.