“Не всі повернулися з того “СІЗО для цивільних””: мешканці Сухолуччя розповіли про утримання в катівні на заводі у Димері

Дата: 31 Березня 2023
A+ A- Підписатися

Рік тому російські військові незаконно утримували та катували двох жителів села Сухолуччя на Київщині. Їх вивезли до так званого “СІЗО для цивільних” на території заводу в Димері, де утримувалися десятки інших місцевих жителів. Утримуваних систематично били та погрожували, особливо жорстоко знущалися з родичів військовослужбовців ЗСУ.

Історію двох жителів села Сухолуччя Романа Копила та Андрія Руденка розповідають у сюжеті “Фактів”.

Кімната, де утримували полонених у Димері. Скриншот з відео

У середині березня 2022 року жителі села Сухолуччя Роман Копил та Андрій Руденко потрапили у полон до російських військових, коли прийшли надавати допомогу пораненому охоронцю місцевого маєтку. Росіяни вдягли на них кайданки та повезли до заводу “Вікналенд” у Димері, де облаштували катівню, так зване “СІЗО для цивільних”.

“Біля вуха був постійно або автомат, або пістолет, з якого вони (російські військові. – Ред.) стріляли. Ножем водили по горлу, робили порізи на ногах”, – пригадав Роман Копил.

Полонених утримували зі зв’язаними руками у кімнаті без освітлення. Одночасно там могло перебувати до 20 людей. Росіяни видавали на день відро з супом та пів відра води. Усього за місяць російської окупації у цьому “СІЗО для цивільних” побували близько 70 місцевих жителів.

Як пригадують Роман та Андрій, найдовше росіяни утримували інженера, який допоміг підірвати дамбу водосховища та зупинити просування російської армії на Київ. Також серед ув’язнених була 65-річна жінка, яку забрали тільки через те, що знайшли дитячу іграшку у вигляді дрона.

“Мирних просто били. Більше за інших били тих, у кого були родичі в ЗСУ. Їх фактично закидали до нас вже без свідомості”, – розповів Андрій Руденко.

Коли ЗСУ почали вибивати росіян із Димера, то російські військові залишили незаконно утримуваних цивільних напризволяще. Роман з Андрієм знайшли ганчірки білого кольору, зробили з них пов’язки на руку та пішли пішки 22 км до Сухолуччя. Пройшли два блокпости російських військових, але таки дісталися дому.

За словами Андрія Руденка, не всі полонені з катівні у Димері повернулися додому: Декілька чоловіків, які були в цьому “СІЗО”, частина з них зникли безвісти, частина з них досі знаходиться в Росії у полоні”.

Читайте також: “Є ж різниця, чи ти зараз помреш, чи завтра”: історія 70-річного відеоблогера, який провів 100 днів у російській катівні в Балаклії


Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки тортур, скоєних під час російської збройної агресії проти України.  

Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе у формі або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.  

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter