Понад половину чоловіків вважають, що небезпека фізичного насильства загрожує їм у закритих чоловічих середовищах
Понад половину опитаних українських чоловіків (59%) вважають загрозливим з погляду фізичного насильства закриті чоловічі середовища, наприклад інтернат, військове училище, армію тощо.
Такі дані всеукраїнського соціологічного опитування “Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків”, яке провела міжнародна правозахисна організація Amnesty International.
Соціологи опитали 2016 чоловіків віком 18 років і старше на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій Криму, а також Донецької та Луганської областей.
Виявилося, що третина опитаних (31%) зазнавала фізичного вуличного насильства у віці до 16 років, а близько чверті (23%) вказали про такий досвід у віці після 16 років.
Про досвід домашнього насильства у віці до 16 років зазначив кожен четвертий з опитаних (25%), але частіше про це розповідали чоловіки віком 35–54 роки й жителі великих міст. Про досвід домашнього насильства, пережитий у віці після 16 років, зауважили тільки 6% респондентів. Переважна більшість (78%) вважає, що домашнє насильство не має виправдання і таких ситуацій не повинно бути. Лише 11% схильні вважати, що виправданням домашнього насильства може бути стан алкогольного сп’яніння, а менш ніж 10% як виправдання назвали скрутну ситуацію з грошима, ревнощі, труднощі на роботі.
86% респондентів погодилися, що людина в шлюбі має право відмовити в статевому акті своєму чоловіку чи дружині через втому або відсутність бажання.
Найчастіше прикладами фізичного насильства чоловіки називали побої чи інші тілесні ушкодження (87%) та стусани, ляпаси, якщо їх завдають навмисно (73%). Менш ніж половина опитаних (42%) серед таких прикладів позначили незаконне обмеження пересування. Серед найпоширеніших прикладів сексуального насильства респонденти зазначили зґвалтування (93%). Близько двох третин позначили також такі приклади, як небажані сексуальні дотики чи примус торкатись іншої людини (67%) та примусова демонстрація людині порнографії (64%).
Більш ніж половина опитаних серед прикладів сексуального насильства позначали підглядання або фотографування людини в інтимній ситуації та ексгібіціонізм (58%). Третина респондентів (32%) позначила комплімент сексуального характеру від керівництва та пропозицію подивитися разом порнографію як приклади сексуального насильства.
Прикладами психологічного домашнього насильства найчастіше зазначили погрози й приниження (87%), безпідставні заборони та контроль (63%). Близько половини (48%) позначили заборону спілкуватися з друзями як приклад психологічного насильства.
Найпоширенішими прикладами економічного домашнього насильства вважають позбавляння житла, одягу, документів, коштів, особистих речей (74%) та заборону працювати чи навчатися або, навпаки, примушування до праці з використанням водночас фізичної сили, залякування чи фінансових переваг (67%). Трохи більш ніж половина (57%) серед прикладів економічного насильства позначили також відмову близькій людині в лікуванні чи піклуванні.
Більшість опитаних (67%) найзагрозливішою з погляду фізичного насильства для чоловіків вважає ситуацію на вулиці чи в небезпечному районі населеного пункту. Водночас частіше про це зазначали жителі великих міст (71%). Тільки 15% вбачають загрозу фізичного насильства в сім’ї, в домашній сфері.
Переважна більшість опитаних чоловіків вбачає найбільшу загрозу фізичного насильства для них з боку інших чоловіків (78%), а серед можливих причин вчинення насильства чоловіками 43% опитаних назвали бажання здаватися “крутим” та самостверджуватися в такий спосіб.
Найзагрозливішими категоріями людей чоловіки вважають представників кримінальних груп, незнайомих чоловіків на вулиці та представників силових структур (поліції тощо). Водночас в уявній ситуації вуличного насильства щодо стороннього половина опитаних зателефонувала б у поліцію (51%), а 24% втрутилися б у бійку.
Лише 9% вбачають загрозу фізичного насильства для чоловіків від жінок: найзагрозливішими водночас називають знайомих жінок і представниць кримінальних груп.
Опитування також показало, що більшість українських чоловіків схильні замовчувати насильство незалежно від віку й середовища. Близько 80% респондентів, які стикалися з домашнім насильством у дитинстві або зрілому віці, не зверталися по допомогу. Так само замовчували проблему ті, хто пережили цькування або побої в школі (79%) чи вуличні тілесні ушкодження в дитинстві і юності (74%). Дещо краща ситуація зі зверненнями в разі вуличних побоїв у дорослому віці: про такі випадки повідомляла майже третина опитаних (29%).
Фотографія обкладинки: з відкритих джерел
