Бідність та посилення корупції через війну можуть послабити демократичні прагнення серед українців – дослідження
Якщо війна призведе до зниження доходів, посилення корупції або збільшення розривів у доходах громадян, демократичні настанови в українському суспільстві можуть послабитися, натомість посилиться вплив виборців з авторитарними вподобаннями.
Такі дані дослідження доцентки Київської школи економіки Лариси Таміліної, опубліковане на аналітичній платформі “Вокс Україна”.
Фото: ReutersДемократичні настрої поміж українців аналізували із застосуванням методів машинного навчання, детальніше про які можна прочитати в дослідженні.
Демократичні настанови, як мовить теорія культурної еволюції, формуються на ранніх етапах життя в процесі соціалізації, де важливий особистий досвід, деякі фактори якого особливо помітні під час війни. Йдеться про втрату доходу, зростання бідності, загострене сприйняття нерівності доходів та корупції.
“Люди потребують достатнього рівня доходів, аби вимагати демократію чи цінувати її. Натомість низькі доходи стимулюють більш традиційні та матеріалістичні орієнтації, що зазвичай сприяють формуванню авторитарних установок. Тому зниження доходів або повна втрата заробітку під час конфлікту може зменшити важливість, яку громадяни надають демократії”, – наводить один із прикладів дослідниця.
Зростання нерівності в доходах послаблює взаємодію між людьми з різних соціальних груп, що в підсумку ускладнює спільне розуміння демократичних цінностей. Також корупція, яка породжує відчуття нечесності й несправедливості в суспільстві, неабияк впливає на поширення авторитарних уподобань.
Війна може сприяти єдності переконань та поглядів серед населення, але цей ефект необов’язково поширюється на демократичні погляди в Україні, де “питання демократії відійшло на другий план, поступившись боротьбі за національне виживання”, звертає увагу дослідниця.
Зниження значущості демократії здатне обмежити політичну участь громадян та погіршити зміну влади через вибори, однак зміцнення демократичних засад потрібне для повноправного членства в ЄС.
Ілюстраційне зображення. Люди протестують на Майдані в Києві у 2019 році. Фото: Valentyn Ogirenko / Reuters“Уряд поряд із пріоритетом безпеки має приділяти більше уваги підвищенню фінансового добробуту населення, скороченню розривів у доходах та забезпеченню неупередженого функціонування державних інституцій. Хоча ці завдання є особливо складними в умовах спричинених війною бюджетних обмежень, навіть символічні кроки та відповідні політичні меседжі можуть сприяти зменшенню поширення авторитарних установок”, – радить Таміліна.
Дослідниця каже, що національна ідентичність виступає ключовим фактором сприйняття значущості демократії в Україні, тож, як припускає науковиця, може частково компенсувати негативні наслідки війни.
Національна ідентифікація в Україні тісно пов’язана з продемократичними поглядами, а тому слід розвивати громадянську освіту та національні наративи, в яких себе може знайти кожен громадянин.
Нагадаємо, що за півтора року серед українців майже на 10% поменшало прихильників демократії.
Торік понад 40% опитаних відчули погіршення з демократією за президентства Володимира Зеленського, а однією з основних причин цього називали дії влади, а не російський напад.
Разом з цим інші дослідження фіксують, як попри війну та виклики демократичні цінності стали навіть популярнішими в Україні, ніж до 2022 року. Нині три чверті українців підтримують євроінтеграцію та поінформовані як про переваги, так і про недоліки процесу.
Вплив громадянського суспільства на державну політику, на думку деяких представників, падає, а кризовими на цьому шляху були 2019–2021 роки.
Фотографія обкладинки: Centre for European Reform
