Бездіяльність міліції частково спричинила конфлікт на Донбасі – доповідь

Міліція вчасно не реагувала на події на сході країни, що також вплинуло на розгортання там воєнних дій.

Про це йдеться в десятій щорічній доповіді “Дотримання прав ув’язнених в Україні – 2014”, яку підготовано громадською організацією “Донецький Меморіал”.

Доповідь містить факти та інформацію щодо дотримання прав людини в установах кримінально-виконавчої системи України упродовж 2014 року.

Зокрема, відображені події та факти щодо ситуації на сході країни, реакція влади на проблеми установ, розташованих в зоні антитерористичної операції.

Так, у доповіді йдеться, що в 2014 році МВС стало відомством, від дій працівників якого значною мірою залежав перебіг подій в державі, зокрема, у східних областях. Реакція працівників міліції на порушення громадської безпеки ставала часом визначальною для подальшого розвитку подій.

“Саме бездіяльність міліції у східних областях, а часто й відверте потурання зачинщикам антидержавних безладів і погромів призвели до росту агресивних виступів, ескалації жорстокості, насильства і загибелі мирних громадян. Важко назвати адекватними дії керівництва відомства під час відвертого саботажу міліцейського керівництва Донецької та Луганської областей навесні-влітку 2014 р.”, – йдеться у доповіді “Донецького Меморіалу”.

Згідно з дослідженням, працівники місцевих структур ГУМВС фактично сприяли становленню терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР”.

На той час керівник Донецької обласної міліції Р. Романов на початку березня 2014 р. завів до будівлі ОДА агресивний натовп, який вимагав референдуму, як і в Криму. Міліція Ворошиловського району Донецька мовчки спостерігала за захопленням ОДА в квітні.

У листопаді 2014 року “Донецький Меморіал” направив міністру МВС запит з питаннями, які заходи реагування вжиті органами МВС України щодо дій у період лютий-травень 2014 р. начальника Ворошиловського райвідділу міліції Донецька та щодо дій колишнього начальника ГУМВС України в Донецькій області Р. Романова. На цей запит та на два повторних аналогічних запити відповідей по суті не було надано.

“Залишається вважати, що питання дій керівництва міліції на сході країни, які призвели до тяжких наслідків для країни, наприкінці року не тільки не цікавили міністра, але не були варті будь-якої його оцінки і відповіді. Змушені констатувати, що рік пройшов під знаком обіцянок керівництва МВС впровадити широкі зміни в діяльності відомства, але в 2014 році будь-яких результатів цих обіцянок ще не спостерігалося”, – йдеться вдоповіді.

Розслідування масових та брутальних порушень прав людини органами внутрішніх справ взимку 2013-14 років у 2014 році все ще тривало, винуватці не понесли покарання за жорстоке побиття мирних демонстрантів, а згодом – і за вбивства мирних громадян.

“Саме ці події свідчать, що всі профілактичні заходи уряду в попередні роки про заборону жорстокого поводження виявилися марними та неефективними. Фактично вони є лише імітацією боротьби проти застосування катувань, тоді як реально міліція може і готова діяти неадекватно жорстко. І саме головне – без будь-яких неприємних наслідків для тих, хто застосовував жорстоке поводження”, – стверджується в доповіді.

Зокрема, у доповіді зазначається, що особи, затримані у підозрі у скоєнні злочину, перші години та дні ув’язнення перебувають в установах МВС – в кімнатах для затриманих райміськвідділів міліції та в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ). І саме в цих місцях скоюється значна частка всіх порушень прав людини, що відбуваються під час перебування в ув’язненні в органах МВС.