Апеляційний суд підтримав блокування 17 українських сайтів, яке правозахисники назвали незаконним

Апеляційний суд Києва підтримав ініційоване правоохоронцями блокування 17 українських сайтів. Раніше суд першої інстанції заблокував ці сайти, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності, які начебто виникають у користувачів, що заходять в інтернет. Правозахисники називають рішення неправомірним та таким, що суперечить законодавству.

Серед заблокованих сайтів – платформа Enigma, informator.news, блоги сайту “Кореспондент” та інші.

Як повідомив на своїй фейсбук-сторінці адвокат громадської організації “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін, який представляє інтереси власника сайту Enigma, 25 листопада Апеляційний суд відмовив у задоволенні скарг на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 17 сайтів.

“Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг. Це жесть, товариші. Спробуємо поставити питання перед ВСУ і ЄСПЛ.  Але сам прецедент… До цього суди другої інстанції таке не пропускали”, – написав адвокат.

Він додає, що розгляд скарги на блокування сайтів тривав в апеляційному суді понад три місяці, розгляд по суті відкладався сім разів. Весь цей час сайти не могли нормально працювати, поширювати інформацію і стрімко втрачали свою аудиторію. 

Нагадаємо, 23 липня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк ухвалив рішення про блокування 18 українських сайтів у межах кримінального провадження за статтями про вимагання та втручання в приватне життя, яке розслідує прокуратура міста Києва.

Водночас правозахисні організації, які входять до коаліції “За вільний інтернет”, вважають, що це рішення суперечить як чинному законодавству України, так і міжнародним стандартам у сфері захисту свободи слова. А така судова практика, на думку правозахисників, відкриває можливості для серйозних зловживань і порушень свободи слова та свободи ЗМІ.

За словами юристки Лабораторії цифрової безпеки Віти Володовської, в ухвалі суду йдеться про арешт майнових прав інтелектуальної власності, які виникають у користувачів під час використання зазначених вебресурсів. Це твердження, переконує вона, є абсурдним, оскільки жодних майнових прав у користувача на інтернет-ресурси немає:

“Фактично суд сказав, що коли ви читаєте публікації у фейсбуці, то отримуєте майнові права інтелектуальної власності на фейсбук, або, якщо дивитеся новини по “1+1″, – на телеканал. Утім, це абсурдна конструкція, використана для того, щоб просто обмежити доступ до цих ресурсів”.

Юристка на публічній дискусії 28 серпня також розповіла, що платформа для блогерів enigma.ua не містить російської пропаганди, а отже, не має стосунку до закону про санкції. За її словами, є приватний конфлікт, потерпілі в якому – представники правоохоронних органів. Вони ініціювали кримінальне провадження, зокрема щодо організації “Всеукраїнський союз народних реформ”. Нібито останні вимагали у правоохоронців кошти та вчиняли шахрайство стосовно них, а також сконтактували з третіми особами, які розмістили на сайті публікацію проти правоохоронців.

Володовська пояснює: сайт визначили як речовий доказ, тому, аби забезпечити його збереження, наклали арешт. Хоча, зазначає юристка, речовими доказами можуть бути лише матеріальні об’єкти, а необхідність збереження має бути обґрунтована.

Експерти зазначили, що наразі в українському законодавстві немає визначеної процедури повного блокування сайтів, і додають – Європейський суд з прав людини називає такий підхід незаконним. Адже за принципами суду треба чітко визначити протиправний контент, дати йому оцінку і заблокувати саме його, а не цілий ресурс.

Проти практики судів зобов’язувати операторів та провайдерів блокувати доступ до інтернет-ресурсів виступають і окремі провайдери, зокрема “Київстар”. Телекомунікаційна компанія також подала апеляцію на рішення судді Вовка.

Провайдери зазначають, що вони не зобов’язані, не уповноважені і не є тими суб’єктами, які мають виконувати рішення судів про блокування. Адже в жодному законодавчому документі немає методики блокування та способу її втілення. Тому провайдери мають самі придумати, як виконувати рішення суду, водночас ризикуючи порушити права абонентів.