У Мінську відбулось 148 судів над учасниками протестів

Лише у столиці Білорусі Мінську 27 березня відбулось 148 судів над учасниками протестів з нагоди  Дня Волі, які проходили у містах країни 25 та 26 березня.

Такі дані надає білоруська правозахисна організація “Весна”.

 За її інформацією, громадяни отримали штрафи від 23 до майже 1000 доларів (у еквіваленті) і позбавлення волі від 5 до 25 діб. Учасників несанкціонованих мітингів судили за порушення порядку організації чи проведення масових заходів, а також за непідкорення законним вимогам посадової особи – дрібне хуліганство.

Суди відбувалися також у регіонах, наприклад у Вітебську засудили 11  осіб. Дані по регіонах продовжують узагальнюватися.

Співробітниця правозахисної організації “Весна” Тетяна Ревяка, яка теж була затримана, вважає, що президент Білорусі Александр Лукашенко вдався до безпрецедентної акції залякування, яку можна порівняти лише з 2010 роком, коли міліція брутально розігнала тих,  хто не погодився з результатами президентських виборів, вважаючи їх сфальсифікованими.

Член оргкомітету Християнсько-демократичної партії Денис Садовський у Центральному районному суді Мінська отримав штраф у еквіваленті близько 1000 євро. Він вважає, рішення політично мотивованим, а справу проти себе сфабрикованою. Його звинуватили в тому, що він лаявся матом, розмахував руками і хапав працівників міліції за уніформу.

“Я взагалі не вживаю матюки, – каже він, – адже це суперечить моїм переконанням. Я євангельський християнин, ми не можемо вживати брутальні слова в принципі”.

Під час судового процесу судді Михайлові Хомі було запропоновано переглянути відео затримання Садовського, з якого видно, що йому просто заламали руки за спину і повели до машини. Але суддя відмовився.

Денис Садовський каже, що це усталена практика, коли цілком пристойним людям приписують брутальну поведінку, якої насправді не було, і садять до в’язниці або штрафують.

Як відомо, нинішні масові акції у Білорусі почалися 15 березня на знак протесту проти спроб втілити в життя Декрет номер 3 президента Александра Лукашенка “Про запобігання соціальному утриманству”, який передбачає штраф у еквіваленті до 200 євро. У народі цей документ назвали “декретом про дармоїдство”.  Напередодні Нового року 470 тисяч громадян отримали листи від податківців з вимогою сплатити такий штраф.

Юрист Профспілки радіоелектронної промисловості Андрій Стрижак каже, що коли декрет ухвалювався, то громадяни не особливо звернули на нього увагу, адже в країні раніше понаприймали багато безглуздих законів, які ніхто не збирався виконувати. Та коли його вирішили втілити в життя,  народ повстав. Тим не менше, 46 тисяч осіб сплатили штраф.

Профспілка радіоелектронної промисловості зібрала біля 50 тисяч підписів проти цього законопроекту. Однак, на думку Андрія Стрижака, влада внесла лише косметичні зміни і не змінила сутність декрету, а саме – спонукання до примусової праці, що заборонено багатьма міжнародними документами, до яких приєдналася і Білорусь.

За підрахунками економістів, за три роки доходи населення скоротилися вдвічі. Вони відзначають, що стагнацію спричиняє неконкурентоспроможність економіки країни, в який велике місце займає  державна форма власності. Прогнозують, що економічна ситуація погіршуватиметься.

Нагадаємо, у суботу 25 березня у Мінську протестували близько півтори тисячі людей проти “Декрету про дармоїдів”. Він зобов’язує непрацюючих платити спеціальний збір у розмірі близько 200 євро. Під дію цього документу потрапляють соціально незахищені групи населення: молоді матері, люди з хронічними захворюваннями, сільські жителі, які ведуть натуральне господарство, солдати-строковики.

Білоруські правоохоронці затримали близько 700 протестуючих 25 березня.

Влада затримувала лідерів, активістів політичних партій, громадських організацій, правозахисників, блогерів, журналістів незалежних ЗМІ та звичайних громадян. Активісти зауважують, що влада вдалася до найгірших репресивних практик: свавільні затримання, масові адміністративні арешти, обшуки в офісах демократичних сил і приватних приміщеннях, великі штрафи.

Наступного дня, 26 березня, люди вийшли на протести, вимагаючи звільнити затриманих 25 березня, але їх також почали затримувати.