77% “білих комірців” вважають, що в Україні існує поділ на чоловічі та жіночі професії
77% офісних співробітників і співробітниць вважають, що в Україні існує поділ на “чоловічі” і “жіночі” професії. Водночас від 13 до 19% визнають, що в питаннях кар’єрного просування, розподілу відповідальності за важливі проєкти, скерування у відрядження або роботи в понаднормовий час перевагу частіше віддають чоловікам. Жінки ж мають значно більше шансів отримати відпустку для догляду за новонародженою чи хворою дитиною.
Такими є дані дослідження про стан ґендерної рівності та протидію домашньому насильству в національному бізнес-секторі.
У дослідженні йдеться, що загалом явище професійної сегрегації за ознакою статі залишається досить поширеним на вітчизняному ринку праці.
Водночас 70% опитаних зазначили, що їм особисто не доводилося стикатися з упередженим ставленням у професійній сфері через власну стать. Ті, хто згадували про такі випадки, найчастіше стикались із призначенням меншої заробітної плати (10%), висловлюванням сумнівів щодо їхніх професійних навичок (10%), відхиленням їхніх кандидатур під час влаштування на роботу (8%), а також образливими висловлюваннями та неприйнятними жартами сексуального характеру (8%).
Також ці респонденти повідомляли про відмови в кар’єрному просуванні, небажання керівництва давати їм серйозні доручення, психологічний тиск і навіть неприйнятні дії сексуального характеру.
Частіше про упередженість повідомляли жінки, зокрема щодо проблем з підвищенням та меншої зарплати. Водночас чоловіки переважно наголошували, що саме їх частіше просять працювати в понаднормовий час і скеровують у відрядження.
8% опитаних зазначили, що стикалися на роботі з образливими жартами сексуального характеру.
Натомість 24% офісних співробітників/ць (у 80% випадків – жінок) постраждали від домашнього насильства.
Крім того, 41% респондентів визнали, що в процесі спілкування з колегами та колежанками помічали певні вияви, які могли свідчити про те, що людина потерпає від насильства в сім’ї.
Проте 68% опитаних переконані, що серед їхніх колег немає кривдників.
78% респондентів зазначили, що домашнє насильство негативно позначалося на їхньому професійному розвитку. У третині ж випадків воно продовжується на робочому місці (через нав’язливі дзвінки, візити чи переслідування).
Понад половину (55%) опитаних погодилися, що необхідність виконання сімейних обов’язків – піклування про неповнолітніх дітей, літніх або хворих членів родини – негативно впливає на ефективність співробітників та співробітниць. Кожен/а п’ятий/та з респондентів зазначили, що це переважно зачіпає жінок, а третина впевнена, що однаково впливає на жінок і чоловіків.
Натомість три чверті офісних працівників і працівниць кажуть, що в їхніх компаніях відсутні спеціальні “дружні” для сім’ї корпоративні політики.
У дослідженні наголошують, що компаніям в Україні доцільно вжити індивідуальних та колективних заходів із запобігання домашньому насильству, а також передбачати врахування потреб та інтересів усіх категорій співробітників.
Опитування провів Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) спільно із Центром розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
