Рада ухвалила закон про мову, відповідальність за порушення відклали на три роки

Народні депутати ухвалили закон № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати в другому читанні ще 28 лютого.

За це рішення проголосували 278 парламентарів.

Перед голосуванням нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону щодо функціонування української мови, передає “Українська правда“.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову.

Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що президент Петро Порошенко пообіцяв підписати цей документ.

Повністю проти закону проголосувала фракція Опозиційного блоку.

Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет Міністрів. Водночас ідеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. 

Передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою в порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та проведення релігійних обрядів.

Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має проводитися державною мовою. У разі якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті “Голос України”. Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

Голова комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький з трибуни парламенту пояснив, що запровадження адміністративної відповідальності за порушення закону перенесли на три роки.

“Ми на три роки перенесли введення адміністративної відповідальності за порушення закону. А за цей час у всіх регіонах буде створено центри з вивчення української мови, будуть запроваджені державні програми підтримки освіти українською мовою”, – цитує Княжицького “Укрінформ”.

Депутат також наголосив, що закон жодним чином не принижує національні меншини, а передбачає, що за півроку буде ухвалено законодавство про захист мов корінних народів і національних меншин.

Княжицький уточнив, що закон про мову передбачає запровадження її використання в армії, але “не вводить жодних санкцій чи адміністративних покарань, тому що військові вже хочуть знати українську мову і спілкуватися нею”.

Водночас він додав, що комітет підготував текст закону з урахуванням опрацьованих поправок, які на доручення Голови Верховної Ради були додатково розглянуті на робочій нараді.

Президент Петро Порошенко прокоментував рішення парламенту у Facebook, де зазначив, що ухвалення закону про мову – це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням української армії та отриманням автокефалії Православною церквою України.

“Українська мова – це символ нашого народу, нашої держави та нашої нації. І я вдячний усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам – за голоси “за” та всім українцям за підтримку. Це – ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності”, – написав він.