Полтавська суддя Лариса Гольник закликала суддівський корпус самооновлюватись

Суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник закликає суддівську спільноту до самооновлення, дослухаючись до обґрунтованих претензій громадськості та журналістів. 

Своє звернення вона оприлюднила на “Українській правді” у своїй першій колонці “Слово до колег. З нагоди ХIV позачергового з’їзду суддів України”. 

Вона детально розповіла про історію тиску на неї як судді у справі про корупційне правопорушення міського голови Полтави Олександра Мамая. Його обвинувачували в приховуванні конфлікту інтересів при голосуванні за виділення земельних ділянок на користь падчерки.

“Довгий час я вважала, що судді достатньо просто чесно виконувати свою роботу і дотримуватися загальноприйнятих моральних норм у побуті. Схоже, я помилялася. Побувавши в якості потерпілої, обвинуваченої, позивача, відповідача, заявника і скаржника, я вочевидь переконалася, наскільки “герметичною” залишається правоохоронна система України. Наскільки відірвана вона від проблем людей. Наскільки деформована корупцією”, – пише суддя.

“Якось один із правоохоронців сказав мені: “Усім було б простіше, якби Ви взяли ті гроші в Мамая”. Деградація органів, покликаних протистояти злочинності, – це не тільки огидно. Доводиться говорити про реальну небезпеку для подальшого існування української державності”, – додає Лариса Гольник.

Вона зізнається, що жахається від окремих “колег”. У “жирних” справах вони не соромляться порушувати процесуальні норми навіть перед прицілами журналістських камер.

“Та й інших камер не бояться – упиваються власною безкарністю. Про елементарну совість давно вже не йдеться. Ледь не щодня дізнаємося: суддя виправдав злочинця, “покарав” копійчаним штрафом корупціонера, заблокував слідчі дії, сам порушив закон чи громадський порядок…”, – коментує вона і жалкує, що суддівський корпус не скористався кількома шансами на одужання від суспільства. 

“Якщо судді не почнуть змінюватися й очищатися самі – багатьом із них доведеться і далі дрижати в очікуванні народної люстрації чи захоплення приміщень судів обуреним людом. Не будемо відповідати запитам суспільства – за нас вирішуватиме громада. Як у нашумілій справі Насірова”, – переконана вона .

“Час зрозуміти – суддя не може зоставатися клерком із відправлення судочинства, тим більше зігнутим у позі “чєво ізволітє?”. Його посада вимагає не лише професійних знань, але й гідності, честі, мужності. Судді мають усвідомлювати свою високу суспільну місію. Обов’язок судді – бути моральним авторитетом не за посадою, за суттю”, – пише суддя. 

Раніше рух “Чесно”, Центр протидії корупції та Автомайдан назвали 16 недоброчесних суддів, які претендують на крісла у Вищій раді правосуддя (ВРП). 14–15 березня З’їзд суддів має обрати серед 44 кандидатів шістьох членів ВРП.