На президента покладають відповідальність за “неефективний конкурс суддів до Верховного Суду”

30 травня активісти пікетували Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС). Вони вимагали оприлюднити результати голосування кожного члена комісії за кандидата до Верховного Суду, якому Громадська рада доброчесності (ГРД) оголосила негативний висновок. 

26 травня завершився етап співбесід кандидатів. У ГРД нарікають, що ВККС пропустила 80% (91) недоброчесних, на думку ради, кандидатів до Верховного Суду. 

За словами старшого аналітика кампанії “Чесно. Фільтруй суд” Івана П’ятака, комісія зневажливо ставилась до негативних висновків Громадської ради доброчесності. 

“Під час співбесід ми бачили, що члени комісії проводили співбесіду не з кандидатом, до якого оголошено негативний висновок, а стосовно члена ГРД, який сформував висновок”, – каже він.

Тепер із 6 червня негативні висновки розглядатимуться на пленарному засіданні ВККС. Члени ВККС можуть їх ветувати, якщо за відповідне рішення проголосує щонайменше 11 з 16 членів комісії.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає проваленою реформу Верховного Суду. Він називає цей конкурс найважливішою частиною судової реформи. 

“Коли керівник ВККС Сергій Козьяков заявляє, що їхня ключова ціль – набрати достатню кількість кандидатів, то це поза межами здорового глузду. 80% негативних висновків ГРД комісія відкинула. Кандидати не могли пояснити свої рішення, в тому числі по Майдану, і ВККС не вважає це проблемою. Ба навіть більше – ВККС ховає персональну відповідальність, пропускаючи таких людей. Це провал судової реформи”, – каже Віталій Шабунін. 

“Деякі кандидати не змогли пояснити свої статки. Це ті судді, які будуть ставити крапку, наприклад, в оцінюванні наявності незаконного збагачення їхніх колег або Насірова (Роман Насіров, екс-керівник Державної фіскальної служби, якому НАБУ інкримінує розтрату 2 млрд гривень державних коштів – ред.), або в Онищенка (Олександр Онищенко, екс-депутат Верховної Ради, якого правоохоронці підозрюють в організації корупційної схеми з перепродажу газу та збитках державі у 1 млрд 613 млн гривень – ред.)”, – додає голова Центру протидії корупції. 

За його словами, громадськість ще на початку конкурсу наполягала, якщо ВККС пропускає “недоброчесного” кандидата, тож у комісії немає права приховувати результати поіменного голосування проти висновків ГРД. 

“ВККС хоче вчинити по-єзуїтськи хитро. Вона хоче сховатись за анонімною безвідповідальністю. Вони будуть заходити в спеціальну кімнату без камер, журналістів, ГРД і анонімно голосувати. Ми хочемо бачити, кому саме із членів комісії байдуже, щоб новий Верховний Суд був недоброчесний, щоб судді-хабарники, судді-сепаратисти, судді Майдану пролізали до найвищих щаблів судової системи”, – сказав керівник відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський. 

Сам голова кваліфкомісії Сергій Козьяков на прес-конференції у понеділок заявив, що таємного голосування на пленарному засіданні вимагає закон “Про судоустрій і статус суддів”. 

“Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання та інших осіб, які не є членами комісії”, – зацитував він ст. 101 закону і послався на певну закритість відбору кандидатів у Словенії, Угорщині, Болгарії, Данії, Естонії, Ірландії, Литві, Німеччині, Норвегії та Польщі.  

“Це робиться, щоб все було спокійно, щоб ті люди, які приймають владні адміністративні рішення, відчували відсутність впливу під час цієї процедури”, – додав він.  

Сергій Козьяков наголошує, що у самій Громадській раді доброчесності у 38% голосувань не було одноголосного рішення.

“Тобто хтось голосував проти або утримувався. Якщо 38% проголосували неодноголосно, ВККС може сумніватись? Може!”, – вважає він.

Активісти розвісили перед входом до кваліфкомісії мантії суддів, аби, за їхніми словами, нагадати ВККС, кого саме вони пропускають до Верховного Суду. Мантія з грошима символізує суддів-хабарників, з ватою – прихильників сепаратистських рухів, мантія в крові символічно належить суддям, які виносили рішення проти активістів Євромайдану. 

Віталій Шабунін нагадав, що кожен член ВККС отримує 250 тисяч гривень заробітної плати щомісяця. Він також не сприймає аргумент ВККС, що Вища рада правосуддя може не пропустити кандидата. 

“Вища рада правосуддя не проводить співбесіди. Вони повністю покладаються на співбесіди ВККС”, – розповідає Віталій Шабунін.

Крім того, за його словами, не можна сподіватись на орган, який не захотів притягати до відповідальності суддю Окружного адмінсуду Києва Євгена Аблова через розгін активістів під час Євромайдану.  

Він покладає персональну відповідальність за ефективний конкурс на президента України Петра Порошенка. 

“Він буде ставити свій підпис під всіма кандидатами, кого зараз пропускає ВККС. Тому в його особистих інтересах, щоб цих людей, до яких є питання, відсіяла або ВККС, або Вища рада правосуддя”, – каже Віталій Шабунін. 

Нагадаємо, відповідно до законодавства, у Верховний Суд можуть увійти до 200 суддів. Суддів набиратимуть у дві хвилі. Під час першої, у липні, планується набрати 120 суддів.