Мій будинок – моя відповідальність. Як на Вінничині працюють над безпекою житла
Працювати над створенням комфортного простору для життя повинні не лише міські служби, а і самі мешканці. Принаймні такого підходу дотримуються жителі Вінниці, які створюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Разом вони не лише вирішують комунальні проблеми, а і намагаються захистити свої оселі від потенційних небезпек.
“Люди хочуть спокійно виходити у двір і не боятися. Звичайно, є першочергові потреби мешканців: вода, газ, світло. Але якщо люди не почувають себе в безпеці, вони починають нервувати”, – пояснює Ельвіра Мрясова, голова правління “Асоціації ОСББ Вінниччини”. Вона разом із головами правлінь ОСББ допомагає мешканцям налагоджувати діалог з дільничними – щоб разом працювати над безпекою своїх будинків.
На зустрічі з мешканцями голови ОСББ запрошують дільничних. Як розповідає Мрясова, в деяких будинках люди самі просять, щоб на видному місці була інформаційна дошка із контактами поліцейського.
“Люди починають дізнаватися про своїх дільничних, починають частіше звертатися до поліції, навіть з питань, що не стосуються її діяльності”, – говорить Віталій Шведа, заступник начальника відділу дільничних Управління превентивної діяльності ГУНП у Вінницькій області.
Голови ОСББ запрошують також спеціалістів із техніки безпеки, з охорони, психологів – щоб розповідати людям, як діяти в складних ситуаціях.
Однак робота з населенням не обмежується лише містом. За словами Шведи, усі 250 дільничних області ходять на подібні зустрічі з членами громад. У сільській місцевості поліцейські та місцеві мешканці обмінюються інформацією щодо людей із підозрілою поведінкою. Як стверджує Шведа, така взаємодія вже допомогла розкрити злочин:
“Завдяки цій програмі нам вдалося розкрити пограбування помешкання. Люди вказали на незнайомця, якого вони бачили, сказали поліцейським, куди він пішов”.
Якщо в містах прикладом самоорганізації є ОСББ, то в області – ОТГ (об’єднані територіальні громади). Населені пункти об’єднуються, щоб разом вирішувати питання благоустрою, безпеки та розвитку. Наприклад, Студенянська ОТГ, що розташована у понад 150 км від Вінниці на кордоні з Придністров’ям.
Опитування мешканців цієї громади показало, що більшість (58%) із них не знають свого дільничного, розповідає Станіслав Нижник-Оскольський, координатор по впровадженню community policing в області. Щоб виправити цю ситуацію, громадські активісти вирішили організувати зустрічі за прикладом ОСББ у Вінниці.
“До цього дільничний проводив прийом громадян “для галочки”. А зараз він почав приїжджати до населення. Ми показуємо їм, що співпраця можлива”, – розповідає Нижник-Оскольський.
“На прикладі успішних ОСББ та ОТГ ми показуємо іншим, що можна об’єднуватися для вирішення загальних проблем. В Студеній вже готові оновити громадське формування, виходити на спільні патрулювання, а також виконувати роль добровільної пожежної дружини”, – додає Мрясова.
Як розповідає Нижник-Оскольський, після зустрічі дільничних зі школярами діти почали консультуватися щодо проблеми домашнього насильства. Троє підлітків вирішили стати поліцейськими.
“Соціологія показала, що мешканців Студеної особливо турбує рух автотранспорту. Вони порадилися з поліцією та вирішили, що необхідно обмежити швидкість та обладнати тротуари. Окрім цього, дуже важливою є програма безпеки, яка дозволить приймати рішення на місцевому рівні для забезпечення безпеки громади”, – розповідає про результати співпраці Андрій Гижко, перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації.
За його словами, у кожної громади є своя особливість, а у великих містах – навіть у кожного району. Відгук від населення дає змогу ухвалювати правильні рішення: наприклад, встановлювати відеокамери там, де вони справді потрібні.
В планах у обласної влади – розвивати об’єднання на кшталт ОСББ та ОТГ, адже саме вони можуть ефективно презентувати та вирішувати проблеми членів громад, зокрема в питаннях безпеки.
Текст створено в рамках роботи експертної групи “Взаємодія поліції та громади” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
Фото: Центр інформації про права людини
