Луценко поїхав до Гааги на переговори щодо злочинів Майдану
Генеральний прокурор України Юрій Луценко увечері 20 листопада вирушив до Гааги на переговори з представниками Міжнародного кримінального суду про злочини проти активістів Майдану.
Про це повідомила прес-секретар Луценка Лариса Сарган на сторінці в Facebook.
“Неділя, вечір. Курс на Гаагу. Попереду переговори із представниками Міжнародного кримінального суду. Обговорення можливості розгляду МКС злочинів, вчинених проти учасників Революції Гідності”, – написала вона.
Нагадаємо, у лютому 2014 року Верховна Рада прийняла заяву в МКС про визнання Україною юрисдикції суду про вчинення злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави під час Євромайдану.
Однак суд у Гаазі у 2015 році не виявив ознак масштабності і системності в переслідуванні активістів під час Євромайдану.
У жовтні адвокати Небесної Сотні та родичі загиблих самостійно зібрали і передали в Міжнародний кримінальний суд нові матеріали, які свідчать про вчинення злочинів проти євромайданівців.
У поданні, який готували адвокати Павло Дикань, Роман Маселко, Олександра Яценко, Марина Ліліченко, Маркіян Галабала та Вікторія Дейнека, описуються скоєні злочини не лише в Києві, а й в інших обласних центрах по всій Україні.
У листопаді в офісі прокурора Міжнародного кримінального суду повідомили, що суд вирішив продовжити розгляд можливості розслідування злочинів проти активістів Евромайдана і готовий переглянути свій минулорічний негативний висновок після отримання нових документальних свідчень від громадських організацій.
МКС є першим в світі постійним міжнародним судом з юрисдикцією щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Основним принципом роботи суду є принцип комплементарності, що полягає в тому, що суд втручається у розгляд тих чи інших справ тільки тоді, коли національні правові системи не в змозі або не бажають розслідувати і притягати до відповідальності осіб, винних у геноциді, злочинах проти людяності і воєнних злочинах.
2 червня народні депутати України ухвалили зміни до Конституції у частині правосуддя, у яких передбачено відтермінування можливості ратифікації на три роки Римського статуту МКС. Правозахисники вказали на низку недоліків в ухваленому документі.
