Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС
Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини, за п’ять років збройного конфлікту на Донбасі по обидва боки лінії зіткнення пошкоджено 50 тисяч будинків цивільного населення, а чиновники з підконтрольних уряду частин Луганської та Донецької областей кажуть, що на їхній території пошкодженими лишаються 20 тисяч житлових будинків.
Президент України Володимир Зеленський під час поїздки до Канади на початку липня заявив іноземним партнерам, що на відновлення інфраструктури Донбасу після війни потрібно буде витратити понад 10 мільярдів євро. Проте досі тисячі людей, які покинули свої домівки п’ять років тому, не знають, як отримати компенсацію від держави за зруйноване майно, а деякі взагалі не чули про таку можливість.
Центр прав людини ZMINA публікує інструкцію, яку підготували юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, про те, як захистити своє право власності.
Пошкодження, руйнування чи знищення об’єктів нерухомості (будинків, квартир) унаслідок терористичних актів, а також майна, що в ній містилося, надає потерпілим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно в судовому порядку.
Основними нормативними актами, якими мають керуватися суди в цих випадках, є Конституція України, Закон України "Про боротьбу з тероризмом", Кодекс цивільного захисту України, Цивільний кодекс України.
Як свідчать юристи УГСПЛ, із 2015 року потерпілі почали звертатися з позовами про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок терористичних актів під час проведення АТО. Проте, як додають експерти, у вказаних справах немає єдиної практики, а тому досі рішення ухвалюють як на користь позивачів, так і проти.
З ЧОГО ПОЧАТИ?
До подання заяви до суду вам необхідно подати заяву про кримінальне правопорушення до органів СБУ про руйнування квартири / будинку та пошкодження майна, що в них містилося, внаслідок проведення АТО на відповідній території. Зробити це можна за типовою заявою про кримінальне правопорушення в порядку статті 214 КПК.
До заяви необхідно додати докази права власності на квартиру / будинок (це може бути договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, договір дарування), докази руйнування квартири / будинку (акти про пожежу, акти щодо руйнування майна, які складені місцевими органами влади, фото-, відеодокази, вказати на свідків руйнування майна).
За наявності будь-яких чеків (квитанцій, фактур) на пошкоджене чи знищене майно, яке містилося в нерухомості, їхні копії треба надати cуду разом із позовною заявою.
Дочекайтеся відповіді на зазначену заяву про кримінальне правопорушення. А потім дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення прикладіть до позовної заяви.
Рекомендуємо надсилати заяви та запити рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. Оскільки відповідь може так і не надійти, це буде вашим доказом у суді про те, що ви таку заяву чи запит надсилали.
Вашу заяву про кримінальне правопорушення до СБУ можуть передати до органу поліції. У такому разі запит направляється до органу, якому передали на розгляду вашу заяву. В разі відмови в реєстрації заяви про кримінальне правопорушення її можна оскаржити до суду.
У разі повного руйнування майна та подання позову, виходячи з ринкової вартості будинку та земельної ділянки або квартири на підставі оцінки або показників опосередкованої вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області, необхідно звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держадміністрації.
"Зазвичай адміністрації надають інформацію, що вони не є повноважними виплачувати компенсацію за житло, зруйноване під час проведення АТО, у місцевих бюджетах відсутні відповідні призначення, і, відповідно, адміністрація не може прийняти житло у власність. Тому позивачу необхідно дочекатися відповіді та прикласти заяву та відповідь на неї до позову", – зауважують в УГСПЛ.
ЯК ПІДГОТУВАТИ ЗАЯВУ ДО СУДУ?
Після реєстрації заяви та отримання відповіді від місцевої державної адміністрації вам необхідно підготувати заяву до суду та подати її або за місцем розташування майна позивача, або за місцем проживання позивача, або за місцем перебування відповідача.
При підготовці заяви до суду, яку можна подати як самостійно, так і через юриста, адвоката чи правозахисну організацію, слід детально описати всі факти, які підтверджують факт руйнування майна позивача, зазначити всіх свідків, додати акти та довідки, фото- та відеодокази. Усі докази, згідно з вимогами чинного Цивільного процесуального кодексу України, мають подаватися саме при поданні позовної заяви, нові докази після подання позовної заяви можна подавати тільки у виключних випадках, – нагадують експерти.
Водночас у заяві слід самостійно вказати відповідний суд, до якого подається позовна заява, а також доповнити відповідними конкретними даними та описами частину заяви, що стосується фактів. У разі необхідності (браку доказів, які підтверджують руйнування квартири / будинку) до позовної заяви додається й клопотання про допит свідків. У клопотанні необхідно вказати ПІБ, адреси проживання та телефони свідків.
ДО КОГО ПОЗИВАТИСЬ?
Позов, як зазначають в УГСПЛ, треба подавати до Кабінету Міністрів України, який є представником держави, зокрема і в питаннях боротьби з тероризмом, та Державної казначейської служби України, яка є розпорядником державного бюджету. Крім того, згідно з наявною судовою практикою, до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на боці відповідачів може бути залучено Донецьку / Луганську обласні адміністрації та Російську Федерацію в особі уряду РФ із зазначенням адреси посольства РФ як держави, яка підтримує терористів та їхню діяльність.
Водночас слід мати на увазі ту обставину, що весь пакет документів, поданих до суду, має бути підготовлений і в подальшому направлений судом для третіх осіб, у тому числі і РФ. Також слід зазначити, що залучення РФ у якості третьої особи може значно затягнути розгляд справи.
