Двоє українців уклали одностатевий шлюб у Нью-Йорку
Українці Микола Маслов і Тарас Карасійчук 1 липня уклали шлюб у Нью-Йорку. Під час церемонії хлопці були вдягнені у костюми у кольорах українського прапора.
Про те, як відбувалася процедура одруження, які переваги надає цей статус та чому вони змушені були іхати для цього в іншу країну, Тарас і Микола розповіли кореспонденту Центру інформації про права людини.
Хлопці живуть в Україні, обоє працюють у всеукраїнській громадській організації “Гей-Альянс Україна”, Тарас – виконавчим директором, Микола – програмним спеціалістом.
Як говорить Микола Маслов, тим, хто не має громадянства, одружитися можна у трьох країнах – США, Канаді та Аргентині.
Тарас Карасійчук зазначає, що у США це можливо лише в певних штатах – в Каліфонії, Нью-Йорку, Масачусетсі, Вашингтоні.
Тарас пояснює причини такого рішення: “Тому, що в Україні одружуватися для одностатевих пар можливості немає, ми вирішили це зробити там, де така можливість є. І для нас це просто було важливо, як для будь-якої гетеросексуальної пари. Ми одружилися за тієї ж причини“.
Цей шлюб буде визнаватися у багатьох країнах – зокрема, в усіх тих, де дозволено одностатеві шлюби. Це вся територія Сполучених Штатів, Іспанія, Нідерланди, Бельгія, Швеція та інші країни. В Україні ж, відзначає Тарас, вони хоча й не поза законом, але юридично не визнані.
“Але мені з моєю певною космополітичною позицією вже достатньо того факту, що більша частина цивілізованого світу вважає нас законним подружжям“, – підкреслює Тарас.
Він говорить, що новий статус надає хлопцям певні переваги, але це не той повний перелік, що передбачений для громадян країн, де узаконені одностатеві шлюби: “Якщо ми поїдемо кудись відпочивати, наприклад, у Швецію, і раптом щось трапиться зі мною, то Коля матиме всі законні підстави, щоб відвідувати мене у лікарні і приймати якісь рішення. Також, якщо купувати картку для мобільного зв’язку, то у багатьох країнах існують спеціальні сімейні тарифи, які дозволяють економити кошти. Крім того, у певних готелях існують спеціальні знижки чи пропозиції для сімейних пар. І таких маленьких прикладів достатньо багато. Я розумію, що про питання наслідування чи якісь більш глобальні питання, які можливі для резидентів країни, поки що мова не йде. Але, якщо ми в Україні хоча б доб’ємося можливості приймати та узаконювати шлюби, які були укладені за кордоном, то це вже буде перший крок”.
Процедура одруження достатньо проста: потрібні будь-які ID (хлопці використовували свої закордонні паспорти), а також один свідок з ID. У Нью-Йорку є п’ять місць, де можна укладати шлюби. Тарас і Микола обрали Центральний район у Манхетені.
“Ми заповнили онлайн-форму, отримали реєстраційний номер, так звану шлюбну ліцензію, і заплатили перший раз збір, який складав 35 доларів. У Вашингтоні, до слова, уся процедура коштує дорожче – 250 доларів. З отриманою ліцензією ми мали право не раніше, ніж через 24 години, прийти на церемонію. Взагалі після отримання ліцензії надають 30 днів – шуткують, що цю ліцензію дають для того, щоб у пар була можливість подумати, чи потрібно їм це взагалі, чи має сенс з усім цим зв’язуватись“, – розповідає Тарас.
При цьому він зазначає, що процедура розлучення значно складніша і дорожча, ніж процедура одруження.
Через 5-6 днів хлопці прийшли зі свідками та гостями. Їх було близько двадцяти, зокрема представники місцевої ЛГБТ-організації, що складається з українців, змушених виїхати з тих чи інших причин. Заплатили другу частину мита, що складала 30 доларів. Процедура реєстрації відбувалася у звичайному віконечку, номер якого зазначено у реєстраційному талоні. Потім, розповідає пара, була дуже гарна церемонія, після якої вони отримали сертифікат – офіційний документ про одруження.
“Після цього відбулася невелика вечірка в американському стилі, яка пройшла досить душевно, якщо порівнювати з традиційними українськими весіллями – з конкурсами, тамадою і п’янками по два дні. Для мене такий підхід ближче і простіше, бо дуже довго потім доводиться відновлюватися після таких весіль“, – говорить Тарас.
Говорячи про те, коли Україна надасть своїм громадянам можливість укладати одностатеві шлюби, Тарас Карасійчук зазначає, що державі спочатку треба визначитися з пріорітетом – чи це національна права ідея, яка популярна і набирає сили, чи це ліберальні західноєвропейські та американські цінності. І після цього, якщо держава не на словах, а у конкретних діях почне у цьому напрямку рухатися, то можна говорити про 7-8 років.
Фото: Тарас Карасійчук
