“Виїхав і що далі?”: все, що мають знати українці про тимчасовий захист в ЄС
Рятуючись від руйнівної війни, яку Росія розв’язала проти України, до ЄС виїхали вже понад 2 мільйона українців, переважно жінки з дітьми. Наразі перетнути кордон можна спрощеною процедурою та навіть не маючи закордонного біометричного паспорта. Дозволяють також вивозити тварин без відповідних документів та щеплень.
На що можуть розраховувати українці, які вже потрапили до ЄС, що дає тимчасовий захист, як його отримати та які ще варіанти статусу можуть мати українці в ЄС у воєнний період, роз’яснює суддя Верховного Суду Олена Кібенко.
Що таке тимчасовий захист?
Після воєн на Балканах у 1990-х у Євросоюзі ухвалили Директиву про тимчасовий захист 2001/55/EC. Її розробили для ситуацій масового притоку біженців на територію ЄС. Ідея цього механізму – не допустити перевантаження систем надання притулку, які не здатні швидко обробити сотні тисяч або мільйони заявок. Наразі у Єврокомісії прогнозують, залежно від різних сценаріїв, від 2,5 до 6,5 мільйонів переміщених українців, які шукатимуть захисту в ЄС. Детальніше про Директиву можна прочитати у пояснювальній записці до проєкту щодо України.
4 березня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про активацію дії Директиви для українців.
Який статус можуть мати українці, які покидають Україну через війну?
З 2017 року українцям не потрібна віза для в’їзду в Шенгенську зону. При перетині кордону вам не потрібно одразу визначати свій статус.
Далі ви маєте три можливості.
1.Залишатися у статусі туриста, тобто перебувати не більше 90 календарних днів з дати в'їзду без права працювати та повністю самостійно забезпечувати своє перебування.
2.Подати документи на отримання статусу біженця (події в Україні є безумовною підставою для отримання такого статусу незалежно від місця проживання в Україні); процедура отримання статусу є тривалою – може займати більше півроку.
3.Отримати тимчасовий захист за згаданою вище Директивою. Цей статус надається одразу без тривалих формальностей строком на один рік, якщо ситуація не покращиться, то дія автоматично буде пролонгована на півроку і далі – до трьох років. Якщо ситуація покращиться раніше, до спливу одного року, захист може бути припинено.
Чи потрібно одразу просити статус біженця?
Ні, не потрібно. Доцільно скористатися тимчасовим захистом за Директивою.
Чим відрізняється статус біженця від статусу переміщеної особи
Перетнувши кордон, жителі України мають право подати заявку на притулок (отримання статусу біженця). І поки її розглядатимуть, їм доведеться залишатися у тій країні, де вони її подали, – Польщі, Словаччині, Угорщині чи Румунії. На визнання статусу біженця можна чекати багато місяців.
Натомість статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, отримують автоматично після перетину кордону. Після цього вони можуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання. Наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі. І там вони так само матимуть право подати заявку на притулок.
Хто має право на тимчасовий захист у зв’язку з війною в Україні?
Тимчасовий захист поширюється передусім на три категорії осіб.
1.Громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ.
2.Люди, які мають політичний притулок в Україні.
3.Члени сімей перших двох категорій. Ідеться передусім про чоловіка/дружину (включно з громадським шлюбом, щоправда, якщо його визнає держава-член ЄС, до якої в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Також це можуть бути інші близькі родичі, якщо вони проживали разом і були залежними від людини з перших двох категорій.
Держави ЄС зможуть надати або тимчасовий захист ЄС, або ж аналогічний статус за своїм національним законодавством, громадянам третіх країн, які мали в Україні посвідку на постійне проживання, але не можуть повернутися на батьківщину, бо це не буде безпечним.
Рішенням Ради ЄС не передбачено тимчасовий захист для громадян третіх країн, які не мали посвідки на постійне проживання в Україні, і батьківщина яких є безпечною країною. Передусім ідеться про іноземних студентів. У Єврокомісії їм обіцяють посприяти в поверненні додому. Але держави ЄС можуть і їм надати тимчасовий захист. Рада ЄС рекомендувала надати тимчасовий захист і людям, котрі виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни або ж, якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це теж на розсуд національної влади.
Які права надає тимчасовий захист?
Крім можливості перебувати на території ЄС протягом часу дії Директиви, тимчасовий захист надає й низку інших прав людям з України, які втекли від війни. Це право на проживання, доступ до ринку праці та житла, соціальна та медична допомога, освіта. Під доступом до роботи розуміють не лише можливість працювати, але й можливість займатися підприємництвом, відвідувати курси з підвищення кваліфікації чи здобуття нової професії. А діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.
Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до конкретної держави. Для того, щоб ними користуватися, треба звернутися по дозвіл на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. В різних державах це можуть бути різні установи. Там біженцям повинні видати документ, який зрозумілою їм мовою пояснюватиме їхніх статус і права.
Це набір мінімальних стандартів. Якщо ж якась держава Євросоюзу надає більшу та ширшу підтримку, то це лише вітається.
Чи потрібний біометричний паспорт для виїзду?
Українці з біометричними закордонними паспортами зможуть в'їхати до ЄС без проблем. Якщо такого паспорту немає потрібний хоч якийсь документ – внутрішній паспорт, прострочений закордонний паспорт або ж свідоцтво про народження для дітей. Тоді прикордонникам буде простіше встановити особу.
Єврокомісія ухвалила методичні рекомендації для прикордонників країн ЄС, які межують з Україною. Вони повинні полегшити перетин кордону українськими біженцями. Для цього прикордонникам рекомендують послабити контроль. Повноцінну перевірку слід проводити, лише якщо існують сумніви в ідентифікації особи або ж є підстави вважати, що людина може нести загрозу, наприклад, терористичну.
Скільки валюти можна провозити?
На період воєнного стану скасована вимога про надання громадянами при переміщенні валютних цінностей за межі України підтвердних документів банків, а саме про зняття готівки з власних рахунків та придбання банківських металів.
Раніше відповідні документи фізособи мали надавати при переміщенні валютних цінностей (готівкової української та іноземної валюти, банківських металів) вартістю більше 10 тис. євро (в еквіваленті).
Водночас вимога декларування валютних цінностей вартістю більше 10 тис. євро (в еквіваленті) залишається чинною.
Чи можна провозити тварин?
Кожна країна має свої правила, але всі вони є приблизно однаковими, особливо для держав-членів ЄС. Наприклад для вивезення тварини через кордон Польщі діють такі правила:
тварина ідентифікована за допомогою мікрочіпа;
тварина вакцинована від сказу (щеплення діє);
тварина має актуальний результат серологічного тесту визначення антитіл до збудника сказу;
тварина має дійсний паспорт Європейського зразка або сертифікат про стан здоров'я, що видається ветеринарними установами Держпродспоживслужби.
Однак якщо ви не виконали одну або кілька вимог – у вас все рівно буде можливість провезти свого улюбленця. Якщо ви можете вказати адресу проживання цієї тварини в Польщі, ви повинні мати заповнену декларацію (заявку), її можна знайти на сайті Кабміну. Далі інформація про місця перебування передається відповідному повітовому (районному) ветеринарному лікарю та вже він проводить всі необхідні заходи. Якщо ви не можете вказати адресу майбутнього перебування вихованця, ви все одно повинні мати заповнену заявку, тоді ветлікар проведе всі необхідні маніпуляції відразу після перетину кордону.
Інші види тварин (гризуни, кролики, земноводні, рептилії, безхребетні, декоративні водні тварини) тимчасово звільняються від дозволу Головного ветеринарного лікаря Республіки Польщі.
Чи можуть мене звільнити з роботи в Україні, якщо я виїхав за кордон?
Багато людей переживають, що втратять роботу у випадку евакуації за кордон. Держпраці рекомендує роботодавцям розглянути можливість надання відпустки таким працівникам або можливість встановлення для них дистанційного/надомного режиму роботи.
Роботодавець не має права примусово відправити у відпустку за власний рахунок чи звільнити працівника у разі відсутності на робочому місці під час воєнного стану. Втім, можна звільнити працівників у разі скорочення штату.
Ознайомитися з рекомендаціями Держпраці можна тут.
Чи мають право громадяни України на фінансову допомогу?
Розміри і умови отримання фінансової допомоги біженцями залежать від кожної окремої країни ЄС. Приміром, громадяни України, які перетинають кордон з Польщею, після відповідної реєстрації місця проживання мають право на одноразову грошову виплату у розмірі 300 злотих.
Українці в Польщі також мають право на отримання:
а) допомоги малозабезпеченим громадянам (включає 7 різних видів допомоги);
б) допомоги на дитину, яка проживає у Польщі (500 злотих на дитину щомісячно) та інші види допомоги.
Українцям також оплачують психологічну допомогу.
Органи місцевого самоврядування, а також місцеві державні органи можуть встановлювати інші види допомоги (житло, харчування, публічний транспорт). Так, майже усюди українці звільняються від оплати за користування міським транспортом. Безкоштовними є також деякі інші види міжміського та міжнародного транспортного сполучення.
Чи можуть діти та студенти безкоштовно навчатися у Польщі?
Так, закон передбачає можливість безкоштовно навчатися у школах та університетах (національний режим із польськими громадянами). Втім, наразі таке навчання відбувається польською та англійською (у деяких закладах). Більш того, наразі розробляється механізм залучення українських вчителів та викладачів для забезпечення можливості отримувати освіту українською мовою.
