Як за роки окупації Росія погіршила освітні права кримських дітей

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Конвенція про права дитини та Додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини гарантують право на освіту. Відповідно до змісту цього права, освіта має спрямовуватися на повний розвиток людини та усвідомлення її гідності й має зміцнювати повагу до прав людини та основних свобод, давати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства, сприяти взаєморозумінню, толерантності та дружбі між усіма націями, расовими, етнічними та релігійними групами.

За статистичними даними, оприлюдненими на сторінці незаконного “Міністерства освіти Криму”, мережа загальноосвітніх організацій на півострові лишається кількісно майже незмінною. За деякими показниками, вона навіть збільшилася завдяки сільським школам, які там відкрилися. 

Аналізуючи інформацію з відкритих джерел, зокрема сайти так званого “Міністерства освіти Криму” та “Управління освіти м. Севастополь”, а також сторінки шкіл, ми помітили збільшення кількості учнів на 17%. Ця кількість зростає завдяки переміщеним з Росії родинам. Тому, коли дивитися на дані про тих, хто має бажання продовжити навчання на вільній частині України, потрібно враховувати, що певна кількість дітей, які зараз є в кримських класах, – це діти, які не мають жодного зв’язку з Україною. 

У вищій освіті спостерігається інша тенденція. Як відомо, у 2014 році Росія майже знищила вищу освіту на півострові. Там існувало 26 вищих навчальних закладів, якщо не рахувати філіалів, які відкривали виші материкової України. Наразі там діє один так званий освітній монстр – “Кримський федеральний університет”, який об’єднав усі заклади вищої освіти, що були на півострові до його окупації. 

Кількість студентів, які там навчаються, зменшилася на 17% відсотків. Ця тенденція продовжується, оскільки кількість бюджетних місць, у порівнянні з українськими вишами, постійно скорочується. Отже, абітурієнти шукають для вступу виші в Росії, Україні чи ЄС. 

Освіта рідною мовою

Показники здобуття освіти кримськотатарською мовою ніби не змінюються. Якщо 2013 року вони сягали близько 3% загальної кількості кримських школярів, то і сьогодні вони такі самі. Утім, це інформація з відкритих джерел окупаційної влади. 

Водночас така освіта лишається лише на папері. Освіти кримськотатарською мовою в реальності немає – це все потьомкінські села. 

Що стосується української мови, то її знищено майже повністю. Із кримських шкіл усунули вчителів, які мали відповідну освіту для викладання українською мовою. Ще 2014 року в Криму була запроваджена так звана програма перенавчання вчителів, коли всі вчителі української мови вимушені були отримати іншу спеціальність – “російська мова”, перекваліфікуватися на шкільного психолога чи інші спеціальності. Наразі здобути освіту українською мовою, як стверджує окупаційна влада півострова, можуть лише 0,1% загальної кількості кримських учнів, а саме 206 дітей. 

Є лише одна школа, яка розташована за 12 кілометрів від Феодосії, де діти навчаються до дев’ятого класу українською мовою. Утім, щоб перевірити ці дані, ми спробували знайти підручники, наприклад з математики, фізики, хімії, які Російська Федерація надрукувала українською мовою. Таких підручників ми не знайшли. Тому припускаємо, що, незважаючи на те що в Криму цю школу називають українською, дані про 0,1% дітей, які навчаються українською, не відповідають дійсності, оскільки там немає українськомовних підручників та вчителів, що є носіями мови.

Освіта відповідно до релігійних та світоглядних переконань

Після окупації Криму Росія в найкоротші терміни почала процеси з формування російської ідентичності серед дітей і молоді без урахування права батьків на забезпечення освіти й навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.

У Криму ще 2014 року знищили всі підручники, що стосувались української культури та історії України. Сьогодні на півострові немає жодного закладу, де можна було б здобути бодай якісь знання з історії та культури України. 

Ми також шукали культурні заклади в Криму, де б діти разом з батьками могли отримати інформацію про це. І не знайшли їх. 

Мілітаризація освітнього простору

Ми також зафіксували мілітаризацію освітнього простору, що є грубим порушенням прав дитини. Цей процес почався 2014 року. А вже наступного Росія відновила на півострові роботу Юнармії. Ця дитяча організація, яка була в Радянському Союзі, охоплює всіх кримських дітей через формальну та неформальну освіту. 

Якщо 2015 року в Криму існувало 13 кадетських класів, то 2018-го їх стало понад 40. Зараз є кадетські класи, якими опікуються Міністерство оборони РФ, Слідчий комітет та інші російські правоохоронні й силові відомства. Також є так звані “казацькі класи”. 

Росія виділяє значні кошти на програми мілітаризації. Лише форма для однієї дитини коштує понад 12 тисяч рублів бюджетних коштів і Близько 4 500 грн..

Із 2017 року в дитячому таборі “Артек” працює так звана потужна програма “школи майбутніх командирів”. Росія хоче формувати з дітей майбутніх командирів, які пов’язуватимуть своє життя зі службою в збройних силах окупантів. 

Детальніше з тим, які зміни відбулися за сім років тимчасової окупації Криму, можна ознайомитися в аналітичній доповіді “Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації”. 

Валентина Потапова, голова Центру громадянської просвіти “Альменда”