Білі ворони: Що Україна та світ роблять для захисту альбіносів

Слово “альбінос” було вигадане португальцем Франциско Балтасаром, засновником філіппінської літератури. Так він називав білих африканців, вважаючи, що такі люди народжуються в результаті шлюбів європейців з місцевим населенням.

Цей міф XIX століття був давно розвінчаний, але досі живі стереотипи про альбіносів, і не тільки серед туземних племен Африки. Як результат — дискримінація. Утім, проблема гостріша, ніж “традиційні” види расової ворожнечі. 

ПОЛЮВАННЯ НА ВАМПІРІВ

Американець Шон Росс, який нині є відомим супермоделлю-альбіносом, часто згадує, як у дитинстві піддавався знущанням та побиттям від представників всіх рас у мультиетнічному Бронксі.

А в 2001 році інший американець Тімоті Уайт убив свого колегу альбіноса Девіда Харрісона. Чоловік був настільки одержимий історіями про монстрів, що прийняв Харрісона за вампіра і вистрелив йому спочатку в обличчя, а потім в живіт.

Кулями зі срібла, напевно?

І таких історій безліч. Співіснувати поруч з “білими”, “чорними”, “латиносами” західна цивілізація більш-менш звикла, а от спокійно сприймати “безкольорову” людину — ще не навчилась.

Причина проста — необізнанність. До сих пір популярною є думка, що альбіноси — люди неповноцінні, такий собі аналог мутантів. Хоча насправді від інших їх відрізняє лише те, що в їхній шкірі відсутній пігмент меланін, який відповідає за колір шкіри та очей. Таке буває, просто генетика.

Зрештою, народитися альбіносом може будь-хто.

За даними ВООЗ, у європейських країнах трапляється 1 альбінос на 20 тисяч мешканців (в африканських значно частіше — 1 на 3 тисячі).

Звісно, альбінізм спричиняє великі незручності. При шкірному, тобто частковому альбінізмі, неможливо довго перебувати під сонячними променями. Але спеціальні крема проблему вирішують, можна жити повноцінним життям. Щоправда, у диких місцевостях Африки, де є труднощі з доступом до цих медпрепаратів, ризик мати рак шкіри значно вищий.

Якщо в людини повна форма альбінізму, потерпають і очі: у людини-альбіноса можливі косоокість, астигматизм, нерідко — повна сліпота.

Зрештою, від цього не застраховані не тількі альбіноси.

“ТІЛЕСНА МАГІЯ”

Стереотипи в Африці куди страшніші. Серед племен Танзанії, Кенії, Малаві та деяких інших країн щодо альбіносів існують найрізноманітніші міфи. Наприклад, побутує уявлення, що зайнявшись з альбіносом сексом, можна вилікуватись від СНІДу, від чого часто трапляються випадки сексуального насильства.

Більшість африканських альбіносів не знають про причини свого альбінізму. Тема настільки табуйована, що діти навіть не питають батьків, чому їх шкіра така біла. Вважається, що така воля богів, а жінка завагітніла від духа, що проникнув до її лона. “Я не є частиною людського світу. Я є частиною світу духів” — каже дитина. Так їй пояснили.

У племенах, де міцно зберіглися традиційні вірування і авторитет шаманів, існують як “позитивні” міфи стосовно альбіносів, так і негативні. Але і ті, й інші часто закінчуються для них смертю.

З негативними зрозуміло: у цих людях “поселилися злі духи”, і полишити цей світ вони можуть тільки зі смертю носія.

Куди цікавіше з “шанобливим” культом щодо альбіносів. Так, деякі шамани стверджують, що у їхній крові і волоссі є щось, що приносить щастя і владу, та може виліковувати від хвороб. Тому, на чорних ринках Африки можна часто зустріти талісмани та амулети з кісток, шкіри та частин тіла альбіносів — за ними ведеться справжнє полювання.

Щороку в африканських країнах фіксується близько сотні вбивств альбіносів. Після 2014 року, коли в країнах Африки були зафіксовані 129 випадків вбивств та ще близько двухсот випадків покалічень, в Організації Об’єднаних Націй нарешті вирішили підійти до проблеми більш системно.

КИСЕНЬ ВІД УКРАЇНИ

13 червня 2015 року ООН вперше провела повномасштабні просвітницькі заходи, затвердивши цю дату як Міжнародний день поширення інформації про альбінізм. Зауважте — саме поширення інформації, бо це і є основна проблема. Був створений сайт під назвою “Не примари, а люди”, де розміщена вся актуальна інформація по альбінізму та історії правозахисників, які підключилися до боротьби за права альбіносів. Також з’явився Спеціальний доповідач із захисту прав людей з альбінізмом.

Інші методики поширення інформації — залучення відомих музичних виконавців, акторів, спортсменів, журналістів та інтелектуалів, які звертають увагу на проблему. Також ефективними заходами є покази мод з моделями-альбіносами, в тому числі в африканських країнах.

В Україні на проблеми альбінізму в попередні роки звертали увагу окремі ЗМІ та правозахисні організації, зокрема Amnesty International Ukraine. А цього року вперше підключився і український шоу-бізнес.

Музикант і саунд-продюсер Артем Пивоваров ініціював соціальний проект під назвою “Не роби мені боляче”, щоб привернути уваги українців до проблем дискримінації альбіносів. До ініціативи приєдналося чимало українських телеведучих, артистів та музикантів, у тому числі фронтмен групи О.Torvald, що виступала на цьогорічному Євробаченні.

Декілька місяців тому в рамках ініціативи “Не роби мені боляче” Пивоваров випустив кліп на пісню “Кисень”, прокоментувавши його так:

“Альбіноси особливі, але це переважно тільки зовнішня відмінність: їх не варто відкидати. Вони такі ж, як і ми: вони живуть, дихають, відчувають і люблять. Коли вирішувалось питання про сюжет кліпу на пісню “Кисень”, сумнівів не виникло: альбіноси — це саме ті, хто може показати любов, від якої людина задихається емоційно і фізично”.

Можна тільки підписатись. І поширити далі.