Україні потрібно будувати новий Крим

З огляду на окупацію Росією Кримського півострова Україні варто розбудовувати нові відносини та новий Крим. Подумаймо, що означають для українців Крим, кримські татари та історія кримськотатарського народу.

Я намагаюся бути об’єктивною, і ми маємо чесно відповідати на ці питання. Я – кримська татарка. Я не жила в Криму довго, але де б я не проживала – в Запорізькій області, де народилася, в Києві, Москві – я завжди знала, що моя Батьківщина – Крим. Кримські татари ніколи не ставилися до Криму як до подарунка.

У мене таке враження, що багато проблем в українців через те, що вони ставляться до Кримського півострова як до подарунка. І постає питання: чи не через це півострів наразі окупований Російською Федерацією?

Подарунки дарують різні. Буває так, наприклад, що на день народження нам подарують три чайники. Зрозуміло, що третій чайник нам не потрібен. 

Читайте також: Українці мають відповісти собі, чим є для них Крим і навіщо його повертати – Чубаров

У росіян водночас ставлення до Криму зовсім інше. Російський історик Андрій Зорін 1998 року написав статтю “Крим в історії російського самоусвідомлення”. Там ідеться, що з часів Катерини Крим був діамантом у короні Російської імперії. І я взагалі не здивувалася, що Путін на 14-му році свого правління згадав про цей діамант. 

У Севастополі, приміром, у деяких людей узагалі не стояло питання, чий Крим. Там усюди висіли російські прапори, у пропаганду вкладали неймовірну кількість грошей. У цієї проблеми давня історія. І коли сьогодні випускник київської школи №90 після складання ЗНО з історії каже, що Крим – це Росія, не гнобімо його, а натомість подумаймо, чому він це сказав.

Чи ставиться він до Криму так само, як і багато українців, як до подарунка, чи Крим є для нього екзистенційно-істотною частиною України. Під екзистенційністю я маю на увазі не лише територію, а й ментальну частину України. 

У розбудові нових відносин важливу роль мають відігравати історики, митці та вчителі. Тут я хочу звернутися до політиків та нашої держави. Коли росіяни окупували півострів, вони почали мітити Кримську територію. Порахуйте, скільки вони зняли фільмів і серіалів про російську анексію. Ви їх не перелічите. Це, звичайно, низькопробний контент, але люди все одно його дивляться, бо сприймають таку кінопродукцію як знання. 

Насамперед необхідно розвивати кримознавство як академічну дисципліну. Україна тут програє з академічними роботами. Доробки в портфелях кримськотатарських науковців, які вони не могли видати в Україні, були видані в Росії. Для цього знайшли гроші, бо тоді росіянам треба було загравати з кримськими татарами.  

Україна має популяризувати історичні знання про Крим і кримськотатарський народ та зберігати історичну пам’ять… Більша частина українців має усвідомити, що Крим, історія кримськотатарського народу, проблеми кримських татар – це частина української загальної проблематики, а кримські татари – частина  української політичної нації. Доти, доки ця ментальна революція не відбудеться, доки це не зафіксується в глибинних частинках мозку кожного українця, ми займатимемося сізіфовою роботою, тобто постійно створюватимемо програми, які не знаходитимуть відгуку. 

Потрібно зняти якісний драматичний серіал про Крим останніх 20 років, включно з поверненням кримських татар та окупацією. Таких фільмів немає. Держава має взяти участь у розбудові нового Криму. 

Коли радянські чекісти на чолі з Йосипом Сталіним 1944 року вчинили вигнання кримських татар, вірменів, греків та болгарів, радянська влада відразу ухвалила постанову про побудову нового Криму. Українці після п’яти років окупації, на жаль, не розбудовують Крим для кримських татар та українців. 

Гульнара Бекірова, кримськотатарська історикиня, членкиня Українського ПЕН

Виступ Гульнари Бекірової під час дискусії “Як зберегти Крим у ментальній свідомості українців?” записав Микола Мирний