Традиційні цінності? За програмою Нацкорпусу українцям не потрібні державні пенсії та соціалка
31 березня я зустрів у стрічці повідомлення про черговий погром, який влаштували у Полтаві активісти партії “Національний корпус”. Все було як завжди: анонімні хулігани здійснили розбійний напад на мирне зібрання громадян, як це робили “тітушки” під час Євромайдану. Але мою увагу привернуло повідомлення, яким супроводжувалося фото цього нападу на сторінці відділення партії у Facebook:
“Активісти Національного Корпусу зірвали шабаш радикальних лібералів… Національний Корпус виступає за традиційні сімейні цінності і вважає такі заходи цинічним ігноруванням волевиявлення більшості громадян. Українці мають право протистояти загрозам, які ведуть до утвердження ліберальної диктатури в українському суспільстві”.
Крім того, що це повідомлення є безграмотним, воно є також і дуже смішним, адже показує, що активісти “Національного корпусу” не знають своєї власної програми. Отже, відкриваємо на сайті “Національного корпусу” документ, який має назву “ПРОГРАМА ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС”. Нас цікавить в ньому пункт 5.4. Дерегуляція економіки. Що ж там написано?
Цитую: “В державі буде суттєво знижено податковий тиск на підприємництво. Сплату податків буде спрощено. В окремих випадках (видавництво книг, вітчизняне кіновиробництво, переклади українською мовою, ІТ-сектор тощо) податки на малий і середній бізнес буде ліквідовано.
Для іноземних та вітчизняних інвесторів, які вкладають гроші в пріоритетні стратегічні національні проекти, передбачаються податкові канікули строком від 5 до 10 років.
Для полегшення старту бізнес-проектів у реальному секторі податки починають стягуватися лише із прибутку, який перевищує 100 тис. американських доларів у еквіваленті”.
Що означає така програма? А означає вона, що після її виконання в бюджеті України не буде грошей ані на безкоштовну медицину, ані на безкоштовне навчання, ані на утримання Національної поліції та Збройних сил України, бо всі вони утримуються виключно за рахунок наших податків. Про пенсії та іншу соціальну допомогу (наприклад, виплати після народження дітей) взагалі можна просто забути. Очевидно, автори програми це розуміють, тому у пункті 8 пропонують наступне: “8.2.3. Держава створює умови для розвитку недержавних пенсійних фондів та інших фінансових інструментів накопичення пенсій. Ці вклади захищаються від інфляції та девальвації на законодавчому рівні”. Цілком зрозуміло, що коли в державі “буде суттєво знижено податковий тиск на підприємництво”, то ніяких коштів на виплату пристойних пенсій зібрати не вдасться. Тому майбутні пенсіонери матимуть збирати собі кошти на старість самостійно у недержавних пенсійних фондах. Щоправда, тут є одне слизьке місце: автори програми стверджують, що ці “вклади захищаються від інфляції та девальвації на законодавчому рівні”. Ніяким законом зупинити інфляцію і девальвацію неможливо. У всьому світі недержавні і державні пенсійні фонди ризикують, щоб компенсувати інфляцію і девальвацію. Для цього вони іноді вплутуються у сумнівні оборудки, які можуть закінчитися банкрутством. Ось свіжа новина: “Big fish in small pond: Giant Japan pension fund wades into junk bonds” (“Велика риба у маленькому ставку: гігантський пенсійний фонд Японії накинувся на ризиковані облігації”). “Ризиковані” – це ще м’який переклад, бо “junk” – це мотлох. А отже, приватний пенсійний фонд – це завжди ризик.
Чи високі в Україні податки, щоб обіцяти їхнє зниження? Типовий ФОП третьої групи на спрощеній системі оподаткування у нас платить 5% від всіх задекларованих прибутків плюс єдиний соціальний внесок, який з 1 січня 2018 року становитиме 819,06 грн на місяць. І все.
Я звернувся до мого знайомого журналіста з Румунії Драгоса, щоб він мені розповів, скільки платять податків місцеві дрібні підприємці. Якщо румун заробляє мінімальний дохід у 400 євро, то він сплачує 10% від прибутків, плюс 100 євро до пенсійного фонду, плюс 50 євро на медичне страхування. Бо медицина в Румунії не безкоштовна і досить дорога. Якщо ж румун заробляє 1000 євро, то податки зростають: тепер необхідно сплатити 100 євро з прибутку, 250 євро до пенсійного фонду і ще 100 євро на медичне страхування. “Податки у нас надто великі, – скаржиться Драгос, – вони складають 29% від нашого ВВП”.
До речі, на цю тему уклали спеціальний рейтинг “Частка податків у ВВП різних країн”. Згідно з ним, ця частка в Румунії становить 27,7%, а в Україні – 28,1%. Найвища частка податків у ВВП у Франції, Швеції, Данії, Фінляндії, Норвегії та Східному Тиморі – від 47,9 до 61,5%. А в яких державах ця частка “суттєво знижена”? Сирія – 10,7%, Нігер – 11%, Афганістан – 6,4%, Нігерія – 6,1%. Може, партія “Національний корпус” взяла собі за зразок ці країни? Якщо знизити і так маленькі українські податки, то наша країна дуже швидко перетвориться у різновид такого собі східноєвропейського Афганістану із рівнем злочинності, як в Нігерії, бо ми просто не зможемо собі дозволити утримувати поліцію.
Але зачекайте… Суттєве зниження, а для декого і повне скасування податків, відповідно до цього, суттєве урізання соціальної сфери, приватні пенсійні фонди, які будуть спекулювати з різними облігаціями, щоб хоч якось викрутитись… Що це таке? Та це ж лібералізм! Причому у найрадикальнішій його неоліберальній формі. Це просто якийсь, я би сказав, тетчеризм! А він супроводжувався саме зменшенням фінансування освіти й охорони здоров’я. Здається, “Національний корпус” хоче влаштувати в Україні ліберальну диктатуру! Невже це так? Може, все ж таки ця програма написана популістами, які просто хочуть отримати на виборах більше голосів від приватних підприємців в обмін на порожню обіцянку суттєво зменшити податки? Я спитав про це мого друга Драгоса із Румунії. Він відповів: “Це більше схоже на правду”. От тільки чи має шанси на виборах партія, активісти якої влаштовують погроми і ще й хваляться цим у соцмережах? Чи має хоч якісь шанси на виборах партія, якій плювати на українські закони?
Ситуацію із нападом на лекцію психологів у Полтаві варто розглянути з юридичного боку. Чи мають право українські громадяни збиратися будь-де із будь-якою метою, якщо це не порушує українські закони? Мають. Вони можуть займатися там абсолютно чим завгодно і пропагувати не лише “ЛГБТ-ідеологію”, але й виготовлення солодкого варення із солоних огірків із метою відправки його на Марс. Чи законно іншим українським громадянам приходити на зібрання цих громадян і перешкоджати проведенню їхніх зібрань, а тим більше – влаштовувати там погроми, псувати їхнє майно і здоров’я? Абсолютно незаконно. Це кримінальний злочин. Щонайменше – це хуліганство.
У повідомленні “Національного корпусу” є також і відверта брехня. Там написано, що партія виступає “за традиційні сімейні цінності і вважає такі заходи цинічним ігноруванням волевиявлення більшості громадян”. Що таке “волевиявлення більшості громадян”? Це вибори, які відбуваються один раз на п’ять років. Наступні будуть якраз через 360 днів. Давайте подивимося на рейтинги. Згідно із декількома опитуваннями, проведеними у листопаді минулого року, партія “Національний корпус” набирає 0,6% голосів громадян. Прохідний бар’єр у 5% не долає жодна націоналістична партія, навіть відносно поміркована “Свобода”. Це означає, що ідеї “Національного корпусу” є далекими від “волевиявлення більшості громадян”. І навіть більше того: опитування свідчить, що українські громадяни ігнорують ідеї “Національного корпусу”.
Але все ж таки “Національний корпус” може досягти повної перемоги своїх ідей. Для цього йому потрібно подолати 5-відсотковий бар’єр у Верховну Раду і отримати там абсолютну більшість. Цього можна досягти, утворивши коаліцію із тими партіями, які, згідно із цими опитуваннями, матимуть там найбільше місць: ВО “Батьківщина”, Блоком Петра Порошенка “Солідарність” та партією “Опозиційний блок”. Так-так, саме із колишніми “регіоналами”, бо 10,5% українців хочуть знову бачити їх у парламенті: нічого не поробиш, таке життя. І після утворення цієї фантастичної коаліції партія “Національний корпус” має переконати своїх колег висунути законопроект, який забороняє пропаганду ЛГБТ в Україні, а потім проголосувати за цей законопроект. Далі цей законопроект має підписати президент. Рейтинги кажуть, що ним буде або Юлія Тимошенко, або Олег Ляшко. Таким чином Україна зробить перший істотний крок до зближення із Російською Федерацією під керуванням Володимира Путіна, де такий закон вже реально і успішно працює. Чи не це є справжньою метою “Національного корпусу”?
Звісно ж, цей мій план є абсолютно фантастичним, оскільки жоден з його компонентів абсолютно неможливо втілити в реальності. Що ж тоді лишається “Національному корпусу”, який не має шансів займатися легальною політикою, утворюючи та приймаючи нові закони? Погроми. Насильство. Хуліганство. Український виборець вже звик до образу активістів цієї партії, які приходять кудись, щоби щось там зламати, розтрощити, надавати там комусь по пиці. Не дивно, що він боїться таких активістів і ніколи не буде голосувати за них. І це замкнене коло. Чи не час його розірвати? Невже очільники “Національного корпусу” не розуміють, що агресія відлякує виборців? Між іншим, копіювання чинних законів Російської Федерації теж.
