Світовий хаос зростатиме: зернова криза через війну в Україні спровокує інші кризи
Через війну в Україні світовий хаос зростатиме. Після зернової кризи, яка стала наслідком окупації частини української території та блокування російськими військами українських портів у Чорному морі, на світ чекають нові виклики. Зокрема, виклики у сфері продуктової безпеки. Такий прогноз дала членкиня кафедри бізнес-досліджень Іберо-американського університету, експертка з глобальних питань аналітичного центру COMEXI (Мексика) Арібель Контрерас Суарес під час міжнародної конференції “Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь” у Києві. Наводимо її виступ.
Хочу запропонувати подивитися на геополітичні та економічні процеси, пов’язані з війною Росії проти України, як на шахову партію. Адже економіка насамперед відбиває вплив цієї війни на глобальні процеси.
Впродовж багатьох років ООН веде моніторинг та публікує результати щодо продовольчої безпеки і, на жаль, саме Глобальний Південь завжди перебуває під загрозою. Але тепер нам треба подивитися на це з погляду продовольчої небезпеки, яка спровокована війною в Україні, та почати вести відверту розмову про те, як це вплине на світ та на країни Глобального Півдня зокрема. Адже за обсягом експорту Україна є в п’ятірці найбільших постачальників після Росії, США, Канади та Франції.
І якби ця війна відбувалася в іншій країні, то наслідки були б абсолютно іншими. Але з огляду на це географічне прив’язування ми повинні усвідомлювати, що повномасштабне російське вторгнення в Україну матиме величезні геоекономічні наслідки. Україна в цьому має визначальну роль, особливо коли йдеться про соняшник, кукурудзу чи ячмінь. Оскільки в глобальному рейтингу виробництва Україна є першою у світі з вирощування насіння соняшнику, шостою у світі з вирощування кукурудзи та ячменю, сьомою – з вирощування рапсу, дев’ятою у світі з вирощування пшениці та сої. Україна та Росія сукупно раніше забезпечували чверть глобального споживання зернових. І саме тому Україна є одним з ключових гравців у світовій зерновій архітектурі.
Якщо подивитися на ситуацію до війни, то основними торговельними партнерами України були Китай, Німеччина, Польща, Росія, Туреччина, Білорусь та Італія. І, зважаючи на це, можемо зрозуміти, як Китай продовжує свої ходи в цій партії геополітичних шахів, як усе це зараз співвідноситься з Індією та її нейтральною позицією раніше. Це не лише через політику, а через те, наскільки важливими є ці ключові гравці для України. Це дає нам максимально чітке бачення, як основні імпортери українських товарів продовжують пересувати свої шахові фігури на цій глобальній шахівниці.
І це стосується не лише зернових, а також і мінеральних добрив, палива та продовольства. Сьогодні у зв’язку з тим, що відбувається в Україні, ми зосереджуємося лише на зерні та продовольчій безпеці. Але в майбутньому можливі й інші кризи, до яких призведе теперішня зернова криза, що своєю агресією спровокувала Росія.
У минулому ціни на пшеницю коливалися доволі суттєво, але за останні 20 місяців війни вони зросли надзвичайно стрімко, у такий спосіб масштабуючи наслідки війни в глобальному розрізі. Водночас ідеться про різні види зернових як сировини, і, відповідно, це руйнує ланцюжки постачання й інших харчових продуктів. Це дуже наявно показує вміст нашого холодильника, де є різні складники, які мають зерно за сировину, зокрема українське зерно. Саме тому це є настільки небезпечним. Бо Україна забезпечує величезну частину складників для нашого повсякденного споживання. І, відповідно, якщо подивитися на їхню вагу, додаткову інфляцію і на сумарний результат, то ціни зростатимуть не тільки на зерно, а й на інші харчові продукти, аж допоки війна, розпочата Росією в Україні, не буде зупинена.
Зараз бачимо – це ідеальний шторм. І маємо вирішити, як зіграти цю шахову партію на користь усього світу. Не йдеться про те, щоб встановлювати новий світовий порядок. Але зараз почався світовий хаос, який дедалі більше і більше розростатиметься, зокрема й на Глобальний Південь і решту світу.
Продовольча криза змінює обриси й бачення цієї війни. Це не звичайна лінійна війна з тих, які ми бачили в минулому. Ми є свідками спіральної війни, і ця спіраль дедалі більше закручується, додаючи нові загрози та кризи й нові наслідки. Ми маємо це доносити нашим урядам, щоб ця проблема була в порядку денному, щоб уся їхня увага була зосереджена на цьому – ціни на продовольство, Чорноморський регіон, українське зерно. На жаль, Росія намагалася підготувати пастку для багатьох країн, які потребують забезпечення зерном заради свого виживання.
Я закликаю уряд України проводжувати свою максимально потужну зернову дипломатію для того, щоб решта урядів світу чітко розуміли, що кожного разу, коли вони отримують російське зерно як подарунок, це насамперед знаряддя війни, яке віддаляє від встановлення миру і допомагає Росії надалі нарощувати свою машину війни. Натомість українське зерно – це елемент миру.
Арібель Контрерас Суарес, співробітниця аналітичного центру COMEXI, аналітикиня з глобальних питань (Мексика)
