Резолюція Генасамблеї ООН щодо прав людини на окупованих територіях: що нового у 2023 році

19 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію “Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь”. За проголосували 78 країн, проти – 15, утримались від голосування 79 держав.

Цьогорічне голосування є восьмим в історії резолюцій Генасамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Першу таку резолюцію асамблея прийняла у 2016 році і її підтримали 70 країн. Відтоді число прибічників резолюції коливалося на рівні 70–65 країн, поступово знижуючись рік від року. Та повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році змінило сприйняття Криму в очах міжнародної спільноти й надало нового поштовху резолюції.

Частково це сталося через усвідомлення, що безкарність призводить до гірших наслідків і збільшення апетитів агресора, частково – через масштабне використання на новоокупованих територіях злочинних практик, спершу випробуваних росіянами в тимчасово окупованому Криму.

Після набрання рекордної кількості прибічників резолюції у 2022 році (82 за), цьогорічне голосування знизилось всього на 4 голоси, що у будь-якому випадку перевищує результати 2016–2021 років і показує  підтримку міжнародною спільнотою суверенітету й територіальної цілісності України, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

Це відображається у перших пунктах резолюції – Генасамблея наголошує на непохитній підтримці суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та невизнання будь-яких змін статусу українських територій, зокрема результатів так званих “виборів”, а також вкотре закликає Російську Федерацію негайно припинити агресію проти України й вивести всі свої збройні сили.

Новим у цьогорічному документі є те, що він охоплює не тільки Крим, але й інші тимчасово окуповані території України, “засуджуючи триваючу окупацію Російською Федерацією частини території України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, а також окремих районів Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, і підтверджуючи невизнання анексії цих територій”.

Таким чином резолюція забезпечує увагу ООН та глобальної спільноти до усіх злочинів та грубих порушень прав людини, які вчиняє російська окупаційна влада на цих територіях. Це включає позасудові вбивства, масові обшуки та рейди, катування, порушення прав на свободу вираження поглядів, релігії й переконань, обстріли цивільних об’єктів, насильницькі зникнення, депортацію й політично вмотивовані переслідування. 

Зокрема, Генасамблея засудила ув’язнення громадян України на окупованих територіях через сфабриковані звинувачення “серед яких Емір-Усеїн Куку, Галина Довгопола, Сервер Мустафаєв, Владислав Єсипенко, Наріман Джелял, Асан та Азіз Ахметови, Ірина Данилович, Богдан Зіза, Енвер Крош, Вілен Темер’янов, Маріано Гарсія Калатаюд та багато інших” і закликала до їхнього звільнення.

Крім цього, резолюція закликала здійснювати моніторинг стану й забезпечувати медичні потреби незаконно утримуваних і засуджених з політичних мотивів українців на тимчасово окупованих територіях, а також ефективно розслідувати всі випадки смерті за ґратами, як це сталося із політичними бранцями Костянтином Ширінгом і Джемілєм Гафаровим. Це критично важливо, адже наразі близько 45 кримських політв’язнів потребують меддопомоги й 21 із них знаходиться у критичному стані.

Варто зауважити, що в резолюції вперше згадується термін “цивільний заручник” у пункті про стурбованість “повідомленнями про свавільні затримання та захоплення цивільних заручників Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях України, що суворо заборонено міжнародним правом” і наголошується на необхідності негайно звільнити громадян України, які були незаконно затримані або депортовані Російською Федерацією. Можливо, саме це стане поштовхом до створення спеціального механізму повернення цивільних заручників, який адвокувала ZMINA із партнерськими організаціями у Нью-Йорку напередодні голосування.

Загалом Генасамблея ООН закликала Російську Федерацію вжити всіх необхідних заходів для негайного припинення зловживань міжнародним правом і порушенням міжнародного гуманітарного права щодо жителів тимчасово окупованих територій України.

І навіть попри те, що резолюція – всього лише текст, який не має юридичної сили, та вона показує політичну позицію країн, їхню тривалу підтримку України, і може стати поштовхом до створення ефективних інструментів для вирішення існуючих проблем, як і сталося у випадку створення Реєстру збитків Ради Європи на основі Резолюції Генасамблеї ООН про “Сприяння здійсненню правового захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.

В часи, коли міжнародні кризи спалахують у багатьох куточках світу, підтримка України, тимчасово окупованих територій і наших співгромадян, які стали жертвами цього відвертого порушення Росією усіх можливих міжнародних норм, в порядку денному світової спільноти є критично необхідною для побудови справедливого глобального порядку, базованого на міжнародному праві та правах людини, й готового стати на захист наших спільних цінностей.

Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA