Про ставлення до біженців з України в Польщі та про те, як це подали ЗМІ

Науковці Варшавського університету опублікували аналітичний звіт на основі дослідження громадської думки, одна з тем – як поляки сприймають біженців з України. Видання “Rzecz Pospolita” зробило про це текст. Українське видання LIGA.net на основі його тексту робить свій. І отут і починається чимало всяких цікавих штук. Щоб написати цей текст, я аналізувала, зокрема, сам аналітичний звіт, на який посилаються ЗМІ, тож читайте. А якщо дочитаєте, то теж дізнаєтеся, як багато поляків не погодилися б, щоб їхня дитина взяла шлюб з українцем чи українкою.

Спочатку розберемося з LIGA.net, яке зробило текст українською.

Що вони переписують з польського видання:

“Згідно з останнім опитуванням, потенційні загрози для Польщі з боку українців включають: негативний вплив на ринок праці, негативний вплив на польську економіку / державний бюджет / зростання інфляції та злочинність.

Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася, але водночас частіше згадувалась інакша культура українців, зазначають дослідники”.

Чесно, ці фрази про ринок праці, вплив на економіку, злочинність нам давно відомі. Їх поширюють у соцмережах боти з російським корінням. Отож, аналізуючи відповіді, беремо саму думку опитуваних, розуміючи контекст російської пропаганди й що це вона суттєво впливає на такі настрої.

Увага: сприйняття респондентами загроз це одне, а висновок, що українці й справді потенційно становлять загрози на підставі досліджень (як це звучить в українському виданні), – це вже зовсім інше, і цього в дослідженні нема.

У звіті є питання про загрозу біженців з України та мігрантів. У контексті дослідження це мігранти з Білорусі.

Чого нема у звіті: питання про загрозу, яку становлять українці загалом. Тому так узагальнювати – це велика помилка. Але менше з тим, йдемо далі.

Що ж кажуть результати самого дослідження? Опитування щодо ставлення було не одне, їх було два. Одне – з 30 квітня по 23 травня 2022 року, а інше – з 11 по 23 січня 2023-го. І звіт порівнює результати цих досліджень.

У травні 2022 року. Лише 6% поляків напевно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців з України. Лише 15% радше бачили загрозу (raczej tak).

У січні 2023 року. Лише 6% поляків напевно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців з України. Лише 11% радше бачили загрозу (raczej tak).

Тобто за пів року відсоток тих, хто загалом бачить загрозу в біженцях з України, знизився на чотири пункти.

То в чому ж бачать загрозу? 

У травні найбільшу загрозу бачили в негативному впливі на ринок праці. Ще – в негативному впливі на польську економіку і підприємницьку діяльність. Як четверту з найбільших загроз поляки вказували український націоналізм. Тут варто додати контекст: у Польщі слово “націоналізм” має негативне забарвлення, його радше асоціюють з радикальним націоналізмом або ж нацизмом.

У січні 2023 український націоналізм з найчастіше згадуваних загроз зникає. Як про це пише LIGA.net? “Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася”. Це можна зрозуміти в багато різних способів, але аж ніяк не як зменшення відчуття загрози українського націоналізму в Польщі. Цей показник, до речі, є для нас дуже хорошим, особливо зважаючи на історичний контекст.

Що в січні зазначають як можливі загрози 17 % респондентів? Негативний вплив на ринок праці, польську економіку і підприємницьку діяльність, четвертою найбільш згадуваною загрозою стають крадіжки. Теж збільшується кількість людей, які як загрозу зазначають іншу культуру. З’являється теж інша річ – postawa roszczeniowa. Найкраще це можна перекласти як ставлення типу “ви мені всі винні”.

LIGA.net також передруковує з Rzecz Pospolita коментар голови Об’єднання українців у Польщі (неправильно, до речі, переклавши назву організації і спотворивши прізвище пана Мирослава) як підсилення результатів дослідження і навіть виводить його в заголовок. Ба більше, видання подає його цитату як результати досліджень і звіту, назвавши її опитуванням:

“Дратує російська мова та “русский мир”: у Польщі погіршується ставлення до українців – опитування”

Отож, що не так із цим коментарем (тепер уже переходимо до тексту Rzecz Pospolita).

Подаю коментар з українськомовної версії ЗМІ.

“Насамперед нас дратує навколишня іноземна мова, в основному російська, якою говорять біженці. Зрештою, це “ворожа мова”, ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді”, – прокоментував виданню Мирослав Скурка, президент Спілки українців у Польщі.

Він додав, що деякі українці привнесли до Польщі пережитки “русского мира” – “пристрасть до снобізму, дорогих автомобілів, недотримання заборон на зразок обмеження швидкості, паркування в недозволених місцях”.

Представника української нацменшини просять прокоментувати результати дослідження. Тобто представник нацменшини говорить “ми”, і я не розумію, кого це “ми” стосується. Чи пан Мирослав говорить від імені поляків? Чи від імені українців? Зверніть увагу, я не коментую ставлення пана Мирослава. Я кажу, що вибір редакції додати його коментар без пояснення, кого саме стосується це “ми”, вносить більше нерозуміння, ніж пояснення реальності.

І остання річ, на якій акцентують обидва тексти та й люди, які писали рапорт:

“Чверть опитуваних зазначає, що їхнє ставлення до біженців змінилося, у 68% – у негативну сторону”.

Звіт, загалом, порівнює зміну ставлення і аналогічні опитування, проведені в травні 2022-го й у січні 2023-го. І є одне запитання (в межах дослідження ставлення до біженців з України), яке поставили лише раз – у січні 2023. Це було питання, як змінилося ставлення до біженців упродовж останніх шести місяців. Це саме та частина дослідження, на яку звертають увагу ЗМІ.

Що ми маємо на основі цього питання: 75% опитуваних не змінили свого ставлення до біженців з України, 25% змінили, з них у 68% воно погіршилося. А ще читаємо, що в 26% воно покращилося (1% відмовився відповідати на це запитання).

На підставі саме цього дослідження науковці Варшавського університету вивели новий ефект / явище – дисонанс позитивного ставлення (Positive Attitude Dissonance) і зазначають, що цей ефект потребує детальнішого дослідження.

Отож, виходить, що єдині дані з усіх, які не можна порівняти з попередніми дослідженнями, і польське, і українське ЗМІ нам подають як погіршення в ставленні до біженців.

У цьому ж звіті в межах одного і того самого дослідження є й інше питання, на підставі якого можна судити про ставлення поляків до біженців з України, поставлене двічі. В межах дослідження Індексу соціальної перцепції мігрантів – біженців з України (SPMI) бачимо:

У травні 2022-го дуже негативний індекс (bardzo negatywny SPMI) – лише у 2% респондентів. Негативний (negatywny SPMI) – y 6%. Інші – нейтральний, позитивний і дуже позитивний індекс.

Тобто лише 8% опитаних ставляться до біженців негативно.

У січні 2023 року показники негативного і дуже негативного індексу не змінилися.

Змінились інші показники, позитивні: якщо у 2022 році 14% ставилися нейтрально, а 42% – дуже позитивно, то в січні 2023-го – 12% нейтрально, і 44% – дуже позитивно. Тобто частка негативного ставлення, за даними цього ж дослідження (SPMI), не збільшилася, а частина респондентів, навпаки, почала ставитися дуже позитивно.

А на завершення для тих, хто дочитав, додам інші цікаві дані зі звіту.

Науковці запитали, як багато респондентів погодилися б, щоб їхня дитина взяла шлюб з українцем чи українкою.

У травні 2022-го лише 10% не погодилися б. У січні 2023-го не погодилися б 11%.

Ольга Менько, головна редакторка українського порталу UAinKrakow, засновниця фундації “Інститут Польща-Україна”