Обшуки і підозри – як СБУ воює з незгодними архітекторами, які виступають проти провладного містобудівного закону
7 лютого СБУ прийшла з повторними обшуками в Національну спілку архітекторів України. В цей час я мала там зустріч з Ольгою Терефеєвою та президентом НСАУ Олександром Чижевським. Ми обговорювали календар подій, присвячених відбудові України, які планує спілка на цей рік. І, власне, поки ми це обговорювали, прийшли співробітники СБУ з повторними обшуками.
Під час обшуку СБУ вручили підозри президенту Спілки архітекторів, голові атестаційної комісії та ІТ-фахівцю. Я ці документи бачила. Поширювати вміст підозр не дозволяють, але скажу, що читати їх можна хіба що в форматі стендапу. Настільки смішно, кострубато, безглуздо. Я намагаюсь підібрати чемні слова, щоб це схарактеризувати.
Але катастрофа в іншому. Деякий час невідомі люди створювали Спілці архітекторів штучні перешкоди в користуванні електронною системою, а зараз її заблокували повністю. Тепер працівники спілки не можуть здійснювати валідацію сертифікатів.
Кожен архітектор, який отримує сертифікат, проходить атестацію в Спілці архітекторів, спілка веде відповідний реєстр цих осіб. Такі функції делеговані Мінрегіоном ще до того, як взагалі з’явилась електронна система у сфері будівництва. Спілка архітекторів завжди вносила сертифікати в реєстр, а потім в ЄДЕССБ. Кожні п’ять років архітектор має пройти підвищення кваліфікації і отримати валідацію свого сертифіката. Тільки після валідації архітектор має право в електронній системі підписувати свій проєкт власним електронним кваліфікаційним підписом. Зараз є безліч архітекторів, які не можуть валідувати свої сертифікати через блокування роботи спілки, тому і їхня робота також заблокована.
Влітку цього року почали з’являтися штучні перешкоди в користуванні системою працівниками спілки, виникали складнощі при завантаженні сертифікатів в систему. Ми зверталися до ДП “Дія”, яке офіційно є технічним адміністратором системи. В “Дії” нам повідомили, що доступ до електронного кабінету Спілці архітекторів вони не закривали, відповідно, електронні ключі працюють, і вони дійсно працювали. Але чомусь хтось вирішив, що має право створювати ці штучні перешкоди. На безліч листів з цього приводу, які спілка писала в Мінрегіон, відповідей ми не отримали.
Зараз президенту Спілки архітекторів інкримінують, що начебто він зламав електронну систему і створював підроблені сертифікати. Але такого просто не може бути. Кожен кваліфікаційний сертифікат друкується на бланку державного зразка та має свій унікальний номер. По кожному сертифікату і по кожному архітектору є особова справа. Кожен архітектор проходить навчання, складає іспит. Далі атестаційна комісія за результатами іспиту приймає рішення: присвоювати сертифікат архітектору чи ні. Рішення колегіальні, всі протоколи рішень комісії є. Усі особові справи є. Усі оригінали сертифікатів видаються архітектору персонально, копії зберігаються в спілці. В електронній системі ведеться лише реєстр таких оригінальних сертифікатів. Тому ніяких підроблених сертифікатів просто не може бути.
Натомість ми бачимо всі ці брехливі та безпідставні звинувачення, приправлені медійною підтримкою для дискредитації професійної громадської організації. Це робиться свідомо, для тиску на спілку, щоб ми припинили критикувати законопроєкт №5655. Вони хочуть знищити репутацію спілки, всієї архітектурної спільноти та особисто президента НСАУ заразом. Хочуть зробити з нього кіберзлочинця, корупціонера і показати, що, мовляв, проти “прекрасного” законопроєкту №5655 виступають лише корупціонери.
Але все це суцільна брехня і створення медійної картинки для президента України, щоб він швиденько підписав законопроєкт №5655. Як ми знаємо, його рішення на сьогодні немає. Підпису під законом немає, вето немає, відповіді на петицію, яка набрала рекордні 42 090 голосів за пару днів, вийшовши на друге місце серед усіх українських петицій, також немає. І поки від президента немає жодного рішення, відбуваються всі ці “танці з бубнами”.
Я вважаю, що представникам влади на ситуацію треба було реагувати раніше. Ми два роки писали листи голові Верховної Ради, прем’єр-міністру, профільному комітету, президенту України. Цих офіційних листів було безліч. Ми робили їх відкритими, публічними, виходили з ними на пресконференції, вуличні акції. Ми два роки говоримо, що порушуються права архітекторів, права громад, органів місцевого самоврядування. Асоціація міст України виступила за вето. Більше тисячі депутатів місцевих рад проголосували за звернення до президента про накладення вето. Відсутність будь-якої реакції на запит громадськості призводить до конфліктів, бо ми живемо в Україні і не толеруємо ігнорування професійної та суспільної думки. І поки від президента знову нуль реакції, лобісти законопроєкту №5655 організовують замовну кампанію з дискредитації архітекторів.
Спілка і все наше ком’юніті бореться за справжню містобудівну реформу та аргументовано виступає проти положень законопроєкту, які суттєво звужують права громад, людей, архітекторів, місцевого самоврядування. Ми боремося проти дискримінаційних положень, представляючи інтереси суспільства.
Що робить влада? Бореться персонально з нами. Намагається знищити Спілку архітекторів – професійну інституцію з національним статусом, яка має 86-річну історію, всеукраїнське представництво (26 регіональних осередків), є членом Міжнародного союзу архітекторів та асоційованим членом Архітектурної ради Європи. Це призводить до жахливих наслідків. Те, що зараз відбуваються “наїзди” на спілку, — це великий міжнародний скандал. І люди, які це роблять, не усвідомлюють наслідків своїх дій для держави. Ніхто в розвиненому світі не закриває очі на таке ставлення до важливих професійних інституцій громадянського суспільства.
В усіх європейських країнах правила у галузі архітектури встановлюють архітектурні спільноти. В усіх розвинених країнах сертифікація архітекторів є прерогативою виключно професійних спільнот, це – запорука підвищення кваліфікації кадрів, безпеки суспільства та відповідальності перед ним. Це загальний європейський принцип. Це не монополія, а саморегулювання. Національна спілка в кожній країні одна, і ці національні спілки об’єднані у Міжнародний союз архітекторів. У нас же немає кількох верховних рад чи декількох місцевих рад в одному місті? Нам може не подобатися, як вони працюють, але ж ми не розв’язуємо цю проблему розбиттям монополії і створенням кількох національних інституцій? Бо це безглуздо.
Найсмішніше, що ми все одно дійдемо до принципу саморегулювання — це буде однією з умов членства в ЄС. Якщо Україна хоче бути членом Європейського Союзу, то мусить дотримуватися цих правил. А те, що якісь люди з влади вирішили боротися з архітекторами, відкидає нас у радянське минуле. Це прикро усвідомлювати. Країна, яка воює з архітекторами, не має майбутнього. Бо, якщо ви вирішили воювати з тими, хто це майбутнє створює, то ви воюєте з власним майбутнім.
Відбудова України і майбутнє наших міст — це мрія і водночас терапія, завдяки якій зараз тримаються архітектори, живе українське суспільство у ці складні воєнні часи. Ми думаємо про те, як відбудувати наші міста краще, ніж було, але у відповідь отримуємо внутрішню війну від тих, хто продовжує лобіювати інтереси виключно крупного капіталу. Ми говоримо про те, що законопроєкт №5655 треба забути і поховати, а натомість створити справжню реформу – відкрито, прозоро, в демократичний спосіб, за участю всіх стейкхолдерів. Потрібно перезапустити процес, зібратися разом і спільно виробити якісні рішення. За цю просту і прозору ідею нас називають корупціонерами, навішують ярлики і запускають проти нас медійну машину.
Але українці розумні і здатні розібратися в ситуації. Сподіваюсь, що і президент почує запит суспільства на справедливе будівництво. Зараз рішення за президентом, і він має його ухвалити. Рішення про вето.
Державна влада має стати модератором процесів, а не головним бенефіціаром реформ. Великий бізнес має бути тим, хто інвестує, допомагає, а не висмоктує соки з малого/середнього бізнесу та суспільства. Поважний забудовник – не той, хто впарює непотрібні квадратні метри, а той, хто рахує і ощадливо ставиться до наявних ресурсів.
Політика по відбудові міст має вироблятися в містах, а не в міністерствах. Разом з людьми та місцевою владою. Найкращим запобіжником від неякісної забудови є сильне громадянське суспільство. Його треба плекати, як і наші міста.
Анна Кирій, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України
