Нова резолюція ООН щодо Криму: на що варто звернути увагу?

Учора під час слухань Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН узгодив текст нового проєкту Резолюції про ситуацію з правами людини в Криму. Це означає, що в грудні Генасамблея ООН голосуватиме в Нью-Йорку саме за цей проєкт резолюції. Це вже четверта резолюція Організації Об’єднаних Націй щодо Криму. 

Що нового в цьогорічному тексті, як оцінювати об’єктивність змісту резолюції та на який рівень підтримки можна очікувати під час грудневого голосування?

Текст цьогорічної резолюції готувався в співпраці з українськими та міжнародними правозахисними організаціями. Підготування документа проходило на фоні посилення репресій проти інакодумців у Криму. Текст резолюції є послідовним продовженням дипломатичних зусиль Генеральної Асамблеї ООН, спрямованих на захист прав людини в окупованому Криму. 

Серед основних доповнень цьогорічної резолюції такі позиції.

• Перша згадка про переслідування учасників ініціативи “Кримська солідарність”. Засуджуються “масові затримання на ґрунті тероризму та інші форми репресій щодо правозахисників”, зокрема активістів “Кримської солідарності”, яка “документує зловживання на півострові і надає гуманітарну допомогу сім’ям жертв політично мотивованих переслідувань”.
• Засудження і заклик до РФ припинити зусилля, спрямовані на зміну демографічного складу населення Криму, зокрема шляхом депортації, насильницького переміщення кримчан та переміщення до Криму власного населення.
• Поряд із критикою РФ за призов кримчан до російської армії з’явилося засудження кримінального переслідування кримських чоловіків за ухилення від призову.
• Заклик до РФ “утримуватися від арешту або кримінального переслідування кримських жителів за дії, які передували окупації, або висловлювання думок, зокрема за допомогою коментарів або постів у соціальних мережах, і звільнити всіх кримчан, які перебувають під арештом або в тюремному ув’язненні за такі дії”.
• Заклик “ефективно розслідувати всі випадки смертей під час перебування під вартою”. Зокрема, йдеться про випадки в Сімферопольському СІЗО.
• Заклик повернути до Криму кримських в’язнів, етапованих до Росії всупереч міжнародному праву. 
• Звертається увага на порушення соціально-економічних прав кримчан, спричинених окупацією, зокрема, дітей і людей з інвалідністю.

Більшість із цих позицій були запропоновані і проадвокатовані правозахисними організаціями – Кримською правозахисною групою, Центром прав людини ZMINA, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Регіональним центром прав людини і Медійною ініціативою за права людини. Важливу допомогу надала організація Human Rights House Foundation. Варто відзначити співпрацю з Міністерством закордонних справ України і місією України при ООН у Нью-Йорку, а також урядами багатьох демократичних країн, які підтримують Україну і цінності прав людини.

Такі доповнення до тексту резолюції, підтриманої торік, безперечно є дуже важливими, адже вони показують міжнародній спільноті, що погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму не залишилося непоміченим, відповідальність із російських окупантів ніхто не знімав, а боротьба вільного світу за відновлення законності в Криму триватиме. У разі ухвалення резолюції в грудні, роботу над її підготовкою Україна вважатиме успішною.

Поряд з Україною співініціаторами резолюції виступили 34 країни (переважно країни – члени НАТО та ЄС). Оскільки цьогорічна резолюція базується на аналогічному документі, ухваленому в грудні 2018 року, є підстави сподіватися на подібний рівень підтримки серед делегацій. Торік Резолюцію про ситуацію з правами людини в Криму підтримали 66 держав під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. Проти виступили 19, утрималися – 72. Російська делегація традиційно веде роботу над зменшенням голосів шляхом тиску на делегації певних держав. Цього року росіяни окремо докладали зусиль для усунення з тексту резолюції згадок про спроби змінити демографічний склад населення та мілітаризацію Криму.