Недопрацювали. Чи поліпшить життя кримським випускникам школи Положення про екстернат?

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект Положення про екстернат. Для дітей з неконтрольованих територій це дуже важливий документ.

Окупація Криму та агресія на сході України заставили вносити певні зміни в діяльність всієї освітньої системи. В освітньому полі тільки для тимчасово окупованого Криму за три роки було прийнято понад 80 нормативно-правових документів.

На початку 2016–2017 навчального року з’ясувалося, що в системі освіти для неконтрольованих територій відбулася певна правова колізія, що стосується вступу до українських вищих навчальних закладів.

У 2016 році цю колізію частково вирішили. Був розроблений унікальний у світовій практиці порядок, який дозволяв дітям з неконтрольованих територій вступати до вишів. У травні був виданий Наказ № 560, який затверджував Порядок прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Оскільки Україна не визнає документів, які видає окупаційна влада в Криму, а діти в анексованому Криму все ж таки отримують освіту, то був запропонований наступний механізм:

• випускники кримських шкіл в освітніх центрах “Україна – Крим” при певних вишах отримують атестат (склавши два іспити з української мови та історії України, а інші оцінки прописуються як “зараховано”),
• після складання профільного іспиту мають можливість вступити до цього ВНЗ за квотою (10% від загальної кількості місць).

Було визначено 12 вишів, в яких запрацювали освітні центри.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ – Передбачення для Міносвіти, або Як не дискримінувати абітурієнтів-переселенців

Завдяки такому порядку в 2016 році декілька сотень кримчан стали студентами.

І от виявилося, що у цьому році це не спрацює… через систему отримання документів про освіту.

Відповідно до українського законодавства, для отримання документа про повну середню освіту – атестату, потрібно мати інший документ, який підтверджує отримання базової середньої освіти – свідоцтво про завершення 9 класів.

Практично всі випускники неконтрольованих територій 2014, 2015, та 2016 років устигли закінчити 9 класів і мали такий документ.

А от діти, які у 2017 році завершують школи на неконтрольованих територіях, такого документа не мають. Отже, отримати атестат вони не можуть.

У Міністерстві освіти і науки України не бачили в цьому проблеми (хоча про неї громадські організації попереджували ще заздалегідь). Роз’яснення були надані у листі МОН № 1/9-453 від 01.09.2016 р. “Щодо здобуття загальної середньої освіти”.

Міністерські чиновники пояснили, що для отримання атестату “…учні у найкоротший термін повинні пройти оцінювання рівня навчальних досягнень за 9 клас, державну підсумкову атестацію за курс базової загальної середньої освіти, отримати відповідний документ про освіту, …пройти оцінювання рівня навчальних досягнень за 10 клас” і продовжити дистанційне навчання в 11 класі або скласти екстернат. Таким чином випускнику з неконтрольованих територій потрібно було протягом року скласти близько 100 контрольних, заліків, іспитів.

Ясна річ, що таких дітей, які були б готові пройти цей шлях не знайшлось би. Мабуть це зрозуміли і в “коридорах освітньої влади”, тому протягом декількох місяців працювала робоча група з представників міністерства, громадських діячів, директорів шкіл, яка і розробила нове Положення про екстернат. Цей документ став продуктом компромісів та спрощень, який змінює ситуацію в сфері окупованої освіти.

Отже, що ми маємо?

У п’ятисторінковому документі усе розписано по порядку – коли, кому і як писати заяву, які документи подавати, коли і що складати і навіть, як розраховувати кількість годин і хвилин для консультацій, оцінювань та перевірки робіт.

Усе чудово в Положенні, якби…

З Положення про екстернат остаточно незрозуміло, які ж документи потрібно подати дитині з неконтрольованих територій.

По-перше, складно зрозуміти що таке “освітня декларація” і які дані до неї належать. Чи потрібно привозити документи з неконтрольованої територій чи достатньо буде усного підтвердження.

По-друге, жодним словом в Положенні не йдеться про документи, які потрібні для підтвердження факту перебування дитини на неконтрольованій території.

По-третє, в Положенні не згадується і про ідентифікаційний номер, який повинен надати випускник для отримання документа про освіту.

І якщо заповнення освітньої декларації – не така вже й проблема, власне, як і ксерокопії документів батьків або свідоцтва про народження випускника.

То ідентифікаційний код, як правило, мають не всі діти з неконтрольованих територій, а для його отримання потрібен певний час.

Щоб виправити цей недолік – потрібно тільки точніше проінформувати в Положенні, які ж саме документи необхідні для дітей з неконтрольованих територій.

Викликають питання і дати проведення екстернату.

Так, згідно з документу, річне оцінювання потрібно скласти до 30 травня (п. 3 розділу ІІІ), а от Державна підсумкова атестація розпочинається тільки з 1 червня (інформація Міністерства освіти і науки України).

От і виходить, що скласти екстернат для випускників з неконтрольованих територій протягом одного приїзду практично неможливо.

Разом з тим Закон України про середню загальну освіту визначає, що навчальний рік закінчується не пізніше 1 липня (Стаття 16), а інший документ – Положення про Державну підсумкову атестацію (далі – ДПА) прописує, що ДПА включається до структури навчального року (п.3 розділ І).

Отже, це питання можливо вирішити або продовженням терміну складання річного оцінювання або перенесення терміну складання ДПА.

Наступне питання стосується предметів, які потрібно скласти випускнику з неконтрольованих територій для отримання свідоцтва про базову середню освіту.

Згідно з Положенням про екстернат дитині потрібно скласти річне оцінювання з 4 предметів: української мови та літератури, історії України, географії України, правознавства.

Інші предмети в додатку до свідоцтва будуть прописані як “атестовані” (для цього заповнюється спеціальний документ “освітня декларація”).

Після отримання оцінок за річне оцінювання екстерни повинні скласти Державну підсумкову атестацію.

Цього року, як зазначав директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко, в 9 класі будуть складати “ДПА з української мови та математики, а також ще з одного предмета, який буде обирати педагогічна рада школи. Це може бути один із предметів з такого переліку: зарубіжна література, іноземна мова, історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика, інформатика, мова національної меншини для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням або вивченням такої мови та інтегрований курс літератури“.

Виходить, що учень/учениця спочатку складають річне оцінювання з української мови, а потім складають ДПА… з української мови?

Схожа ситуація з історією України, правознавством та географією. Тобто дітям з неконтрольованих територій потрібно складати по два рази один предмет. Хіба не можливо це об’єднати або зарахувати ці “екзамени” і як річне оцінювання, і як ДПА?

І останнє питання – це екстернат за курс 10 та 11 класу. Він потрібен, щоб отримати атестат. У Положенні про це йдеться одним реченням “річне оцінювання рівня навчальних досягнень екстернів за курс старшої школи проводиться одночасно за 10 та 11 класи” (п.11 Розділ ІІІ).

Дітям потрібно буде скласти річне оцінювання по кожному з предметів, які будуть в додатку до атестату. Іншими словами – чиновники “пішли назустріч” дітям з окупованих територій і “дозволили” складати екстернатом не 36 екзаменів, а всього 18.

Підводячи підсумки, можна сказати, що держава все-таки зробила впевнений крок уперед у вирішенні питання отримання освіти дітьми з неконтрольованих територій. Однак… як завжди недопрацювала.

Напрошується останнє логічне питання – чому б не створити можливість отримання атестатів за спрощеною системою (наприклад за зразком діяльності освітніх центрів “Україна – Крим”) у визначених закладах освіти?