Мирні переговори в Швейцарії: Женева хоче надати імунітет воєнному злочинцю, порушивши свої закони

Новина про готовність Швейцарії стати майданчиком для мирних переговорів за участі Путіна без його арешту за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС) викликала жваве обговорення.

Чи буде Швейцарія оригінальною у поясненнях Палаті попереднього провадження МКС? Чи, як інші, наполягатиме на власному тлумаченні статті 98 Римського статуту, попри те, що на прикладі Монголії МКС уже все аргументував?

У 2001 році Швейцарія ратифікувала Римський статут МКС. Вона має зобов’язання, зокрема за статтями 86, 89-91 статуту щодо виконання рішення про ордер на арешт, затримання та супроводу особи в Гаагу.

22 червня 2001 року Швейцарія ухвалила Федеральний закон про співпрацю з МКС, розділ 3 якого передбачає виконання згаданих вище зобов’язань. Мало того, нормативний акт чітко описує процес затримання особи, розподіл відповідальності між компетентними органами держави, не передбачаючи жодних винятків, пов’язаних з “мирними” переговорами.

Відповідно до статті 97 Римського статуту та статті 4 Федерального закону, якщо виконання зобов’язання Швейцарією потенційно буде суперечити основоположному принципу права (не плутати з принципами міжнародного права) чи порушить дипломатичний імунітет особи, мають бути проведені консультації з МКС. У своєму рішенні щодо Монголії Палата попереднього провадження МКС наголосила, що такі консультації мають бути завчасними, а не формальними за кілька днів до заходу. Крім того, судді підкреслили: “персональний імунітет посадових осіб, включно з главами третіх держав, не може бути використаний як заперечення у провадженнях перед Судом, і відмова від імунітету не вимагається відповідно до статті 98 Статуту”. Простою мовою: посилатися на статтю 98 і не затримувати Путіна не можна.

Після видачі ордера на арешт Путіна 17 березня 2023 року Секретаріат МКС надіслав запит про попередній арешт відповідно до статті 92(1) Статуту всім державам-учасницям, зокрема й Швейцарії. Як тільки “мирні” переговори буде підтверджено, Секретаріат повторно надішле такий запит. Що робитиме Швейцарія?

Ймовірно, вона посилатиметься на переважання досягнення миру над міжнародним правосуддям під гучними лозунгами “потрібно зупинити 7000 смертей на день”. Однак і це буде недостатньо переконливо. У преамбулі Римського статуту визнано: міжнародні злочини загрожують миру та безпеці людства. Безкарність лише сприяє повторенню звірств. 2 березня 2022 року Швейцарія була серед 38 держав, які слідом за Литвою звернулися до Офісу прокурора МКС з проханням розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні. Яким чином гарантії для Путіна корелюють із зобов’язаннями та попередніми зусиллями Швейцарії? Як вони допоможуть справедливому й тривалому миру в Україні?

Очікувати, що держави на шляху літака Путіна у Швейцарію будуть здійснювати посадку борта, було б вкрай наївно. Цього не трапиться. Крім чергового рішення Палати попереднього провадження МКС та передачі справи на розгляд Асамблеї держав-учасниць МКС, реакції не буде.

Близько 70 держав світу не є членами МКС, серед них ОАЕ, Саудівська Аравія та Туреччина, які засвідчували готовність захистити розмову українського президента з Путіним. Але старий злочинець до смерті хоче вийти з міжнародної ізоляції. І, на жаль, йому це поволі вдається.