Кримські ЗМІ розпалюють міжнаціональну ворожнечу, використовуючи мову ворожнечі

На початку грудня в сімферопольському ресторані “Мускат” сталася бійка між відвідувачами закладу і персоналом. Здавалося б, цілком банальна ситуація, яка, на жаль, іноді трапляється з п’яною публікою.

Але низка кримських ЗМІ вирішили по-своєму подати цей інцидент, акцентувавши увагу на національній приналежності учасників бійки.

6 грудня інформаційне агентство “Кримські новини” випустило з цього приводу статтю з заголовком: “В одному з ресторанів Сімферополя група кримських татар влаштувала погром”.

7 грудня інформаційно-аналітичне видання “Прімєчанія” випустило статтю з заголовком “Татари напали на азербайджанський ресторан в Сімферополі”.

А якби нападники були представниками іншої національності, зазначали би ці ЗМІ їхню національну приналежність? – Ні, не зазначали би, оскільки не зазначали ніколи.

Ось, наприклад, деякі заголовки новин агентства “Кримські новини”: “Сімферополець напав на офіс мікропозик” – тут вони пишуть “сімферополець”, а не зазначають його національність.

“Севастопольця заарештували за згвалтування глухонімої дівчинки” – тут теж не зазначена національність злочинця.

Для цих ЗМІ неприпустимо публікувати новини з заголовками: “Росіяни пограбували магазин”, “Російські влаштували бійку в барі” і т.д., оскільки це відразу буде розцінено як дії спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, і в цих випадках національність злочинця не має ніякого значення. Але у випадку з кримськими татарами вони чомусь допускають подібну риторику. Усе це є цілеспрямованою політикою збудження ненависті за національною ознакою, а саме до корінного народу Криму.

І це позиція не лише деяких кримських ЗМІ. З приводу інциденту в сімферопольському ресторані публічно висловився один відомий у своїх колах юрист, людина, яка називає себе правозахисником. Незважаючи на те, що у своєму зверненні він описував бездіяльність правоохоронних органів у цій ситуації, але почав він своє звернення з акценту на тому, що “група кримських татар влаштувала погром”. Якщо тут навіть юристи, які називають себе правозахисниками, допускають користування відвертою мовою ворожнечі в ставленні до корінного народу Криму, то це не просто випадкові некоректні формулювання, а цілеспрямована політика.

Така риторика так званих кримських ЗМІ і так званих “правозахисників” щодо кримськотатарського народу є політикою розпалювання міжнаціональної ворожнечі в Криму.