Компенсація за зруйноване чи пошкоджене житло: що може не спрацювати й чому
Перефразовуючи слова Альбуса Дамблдора, які він згадав у своєму заповіті, варто пам’ятати, що справедливість можна знайти навіть у найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до закону. В нашій правозахисній роботі ми часто стикаємося зі зневірою людей щодо офіційних процедур, тому, крім суто юридичної допомоги, часто завданням юридичної команди благодійного фонду “Право на захист” стає певною мірою поширення “філософії” правового оптимізму і віри в те, що позитивний результат досяжний.
В умовах постійних обстрілів останніх чотирьох років війни, які мають неймовірно руйнівний вплив на цивільну інфраструктуру загалом і житло українців зокрема, питання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло є найбільшим запитом у роботі фонду з населенням. І, на мою фахову думку, компенсація в Україні працює. А побоювання, які були в нас ще у 2022 році, щодо того, що процедури або взагалі не буде, або вона буде заскладна, або буде дуже винятковою, на щастя, не справдились. Звісно, є нюанси, але заради справедливості треба згадати: Україна чи не перша і єдина країна, яка запустила процедуру компенсації, що працює під час війни, а не після її завершення.
У цій колонці ми зібрали основні проблеми та найчастіші помилки, які можуть загальмувати чи зупинити заявника на шляху до отримання компенсації.
Хто має право отримати компенсацію
Почнемо з базових речей: наразі існує процедура компенсації лише за пошкоджене чи знищене житло. До житла, крім квартир і будинків садибного типу, також належать садові й дачні будинки. Знищені чи пошкоджені автомобілі, гаражі, бізнесові приміщення (магазини, склади, кафе тощо), а також усе, що було всередині, поки не покривається відповідним українським законодавством і фінансуванням, тому може йтися лише про компенсацію щодо житла.
Важливий нюанс номер два: право на компенсацію мають лише власники. І, як у старій казці, де голка в яйці, яйце в качці, а качка в зайці, додатковий нюанс: йдеться лише про власника – громадянина України, тобто власники-іноземці не мають права на компенсацію за законом.
Головні перешкоди на шляху отримання компенсації
Наша практика показує, що саме питання власності для багатьох стають першою стоп-точкою. Три найпоширеніші ситуації, які перешкоджають рухатися далі:
- Неприватизоване житло, тобто житло, яке вам чи вашим батькам надала держава, місто, сільська рада в користування, а ви маєте право безоплатно отримати його у власність за певних умов (ордер, штамп у паспорті про місце реєстрації, “ми живемо в цій квартирі все життя” не означає, що житло є вашою власністю). Практичних порад, як приватизувати вже пошкоджене чи знищене житло, немає, але й набуття права власності після пошкодження – це тупиковий маршрут.
- Неоформлена спадщина та придбання житла “за розпискою” – хоч і є деякою варіацією попереднього варіанту, але варті окремого виділення через процедурні особливості оформлення. Ознаки й наслідки ті самі: у вас має бути документ, у якому одночасно написано ваше ПІБ у прив’язці до словосполучення “право власності”. Зазвичай такий документ має назву договір (купівлі-продажу, дарування, міни тощо) або свідоцтво (про право власності чи право на спадщину).
- Відсутність реєстрації в актуальному реєстрі права власності. Це дивна і незрозуміла для пересічної людини ситуація, коли наче все добре – і документ є, і право власності зареєстроване, – але, на жаль, виявляється, що зареєстроване воно не в той час і не в тому реєстрі.
Чому це проблема? З 2014 року в Україні почав функціонувати новий електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), і саме з ним відбувається обмін даними під час усієї процедури компенсації. Автоматичного перенесення даних з попередніх аналогів (паперових реєстрових книг чи електронного реєстру 2004 року) не відбулось і відбуватися не буде з різних причин. Тож, якщо ви отримали житло у власність до 2014 року, вам потрібно зробити самостійні додаткові дії – по суті, перереєструвати ваше право власності в новому реєстрі. Без цього кроку “Дія” або реєстратор у ЦНАПі не зможуть прийняти вашу заяву на компенсацію, оскільки не відбудеться необхідна автоматична перевірка того, що 1) цей об’єкт є житлом (адже тип майна вноситься до реєстру), 2) це житло – ваше. Внесення відомостей про ваше право до ДРРП може бути простим, а може – ні, ми наполегливо радимо всім власникам почати опікуватися цим питанням уже зараз. І, хоча тема цього допису пов’язана з компенсацією за пошкоджене чи знищене житло, загальна навичка перевірки того, чи відповідають ваші документи на житло сучасним правовим вимогам, – це корисна звичка в будь-який час і за будь-яких обставин.
Обставини й нюанси, згадані в цьому дописі, є лише верхівкою айсберга, але якщо виявити й потурбуватися про них завчасно, то однозначно можна полегшити собі вхід у процедуру відшкодування збитку, завданого житлу внаслідок війни.
Христина Захарова, координаторка Програми правової допомоги БФ “Право на захист”
Детальний алгоритм дій, як отримати компенсацію за знищення чи пошкодження житла внаслідок агресії РФ, читайте тут