Чим займатиметься підгрупа з гуманітарної політики Експертної мережі “Кримської платформи”

З початку тимчасової окупації Криму гуманітарна політика Росії в Криму була спрямована на те, щоб у найкоротший термін інтегрувати півострів до російського суспільства.

Один із заходів – заміна населення в Криму на своїх громадян. За оцінками Центру громадянської просвіти “Альменда”, Росії вдалося щонайменше на 30% змінити демографію півострова. Інший метод – зміна свідомості мешканців Криму. Це робилося через державну політику, спрямовану на знищення української ідентичності.

Попри те, що у так званій “конституції Республіки Крим” закріплено вільне функціонування трьох мов – російської, кримськотатарської та української, ми бачимо, що там існує лише російська.

Одночасно зі знищенням кримськотатарського народу та простору ми бачимо й знищення представників українського народу в Криму. Говорити там зараз, що ти є українцем – небезпечно. Адже РФ сформувала певний інформаційний простір, де все, що пов’язано з Україною, прирівнюється до образу ворога. Росія демонізує Україну, Збройні сили України, Євромайдан, колективний Захід.

Ідентичність також знищується через ліквідацію релігійних об’єднань, зокрема української греко-католицької церкви, Православної церкви України. Наразі вони зазнають значного тиску з боку окупаційної влади. І робиться це через освітні інститути, що є одним з найсерйозніших викликів, оскільки свідчить про людський вимір гуманітарної політики.

Починаючи з 2014 року були прийняті три концепції, які у своїх преамбулах проголошували, що ці документи спрямовані на формування російської ідентичності через виховання поваги до російського народу, до Збройних сил РФ та інших інституцій. 

Також в Криму ухвалили локальні освітні нормативні акти – навчальні плани шкіл та дитячих садків. Проаналізувавши їх, можна зрозуміти, що уся виховна робота, яка відбувається в Криму, спрямована на мілітаризацію дітей.  

Ми спостерігаємо також виховні заходи неформальної освіти, зокрема збільшення Юнармії. Ці загони зосереджені там, де є найбільше військових частин РФ – у Джанкої та Севастополі. Росія здійснює цей комплекс заходів стосовно українських дітей в Криму, починаючи з вихованців дитячих садків, щоб сформувати універсальних солдатів, або, інакше кажучи, “гарматне м’ясо” для майбутніх війн.

Коли ми спілкувалися з дітьми, які виїжджали з Криму й ставали студентами українських вишів, вони також вказували на те, що пропаганда війни проводилася усі ці сім років в школах, де вони навчалися. Мілітаризація свідомості дітей в Криму відбувається у всіх ланках формальної та неформальної освіти. 

Мілітаризація в освітньому просторі Криму напряму пов’язана з мілітаризацією півострова та безпекою. Я боюсь, що буде нове покоління, яке не бачитиме різниці між війною та миром, і не розумітиме, що добре, а що погано.

В межах Експертної мережі “Кримської платформи” діятиме підгрупа з гуманітарної політики, до якої входить наша організація, і ми були долучені до складання планів роботи цієї підгрупи. Тож можу запевнити вас, що у підгрупи амбітні плани і вона буде працювати у синергії з іншими підгрупами мережі. 

Зокрема, підгрупа з гуманітарної політики має намір:

• створювати та поширювати інформацію щодо становища в Автономній Республіці Крим;
• співпрацювати з науковими та культурними центрами, залучаючи осіб у сфері культури, мистецтва, експертів та лідерів думок;
• зміцнювати зв’язки з Кримом у гуманітарній сфері через освітні та інформаційні кампанії;
• створити інформаційний та культурний канал на материковій Україні для молоді Криму через ініціативні проєкти;
• продовжувати співпрацю з неурядовими організаціями, які опікуються освітніми питаннями;
• заохочувати міжнародних партнерів та організації до санкційного тиску через мілітаризацію українських дітей в Криму.

Валентина Потапова, голова Центру громадянської просвіти “Альменда”

Фото обкладинки: krymr.com