Голосування на виборах не за “пропискою”: чому варто готуватися вже сьогодні

1 липня 2020 року набрали чинності зміни до Закону України “Про Державний реєстр виборців”. Ними передбачається можливість виборця змінювати виборчу адресу, щоб голосувати на виборах усіх рівнів за фактичним місцем проживання, а не за місцем офіційної реєстрації. Тож можемо констатувати, що ці зміни суттєво “похитнули” позиції інституту “прописки”, який сьогодні багато хто вважає спадщиною радянських часів. Загалом за майже два з половиною місяці (з 1 липня до 10 вересня 2020 року) виборчу адресу змінило понад 100 тисяч громадян. Проте загальна кількість тих, хто може скористатися цією можливістю, є суттєво більшою. 

Потенційно така процедура стосується близько 5,5 мільйона громадян. З них 1,2 млн – внутрішньо переміщені особи, 1 млн – виборці без реєстрації та орієнтовно 3,3 млн мобільних усередині країни громадян. Вони тепер ті, хто може обирати органи місцевого самоврядування та впливати на розвиток своїх громад незалежно від зареєстрованого місця проживання. І попри те, що в більшості громад уже обрано нові місцеві ради та голів, питання зміни виборчої адреси не втрачає актуальності. Адже процедура доступна в міжвиборчий період. 

Згідно з опитуванням, яке проводила на початку грудня 2020 року Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту, понад 30% респондентів називали саме невчасну зміну виборчої адреси як основну причину своєї неучасті в місцевих виборах. Саме тому я ще раз підкреслюю: змінити виборчу адресу можна не пізніше ніж на п’ятий день з початку виборчого процесу або процесу референдуму, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу. Саме таке обмеження строків передбачено наразі. 

Додам про ще одну причину, чому не варто відкладати подання заяви. Згідно з результатами фокус-групового дослідження з оцінки переселенцями та трудовими мігрантами зміни виборчої адреси за спрощеною процедурою, проведеного спільно з центром “Соціоінформ”, переважна частина опитаних позитивно відзначила швидкість оформлення зміни, відсутність необхідності збирати підтверджувальні документи, довідки, а також наявність онлайн-процедури. Саме остання допомагає уникнути черг, необхідності шукати можливість для відвідин у свій робочий час та відсутність зайвих особистих контактів, що має особливий сенс у період пандемії. Водночас, згідно зі статистикою, 43% загальної кількості задоволених звернень виборців були подані дистанційно. 

То коли ж і що потрібно зробити?

Змінити виборчу адресу можна вже зараз, крім громад, де почався виборчий процес. Йдеться, зокрема, про проведення проміжних виборів народних депутатів в одномандатних виборчих округах №50 (Донецька область) та №87 (Івано-Франківська область). А протягом березня-квітня та в жовтні відбудуться ще 189 місцевих виборів, зокрема проміжні та повторні.

Трішки теорії: в контексті місцевих виборів можливе проведення повторного голосування, проміжних і  повторних виборів. І це не одне й те саме. Повторне голосування – це людською мовою “другий тур” виборів, коли на першому етапі не можна було встановити переможця: кандидати або набрали однакову кількість голосів, або не подолали необхідного бар’єра. Вибори також можуть визнати такими, що не відбулися, наприклад, якщо обрана людина відмовляється від мандата чи посади або якщо виборчий процес був зупинений через введення воєнного чи надзвичайного стану. В такому разі відбудуться повторні вибори. Проміжні вибори, вони є досить частими, відбуваються в разі дострокового припинення повноважень.

Тож за виборчим процесом слід стежити й треба бути готовим узяти в ньому участь, а найкраще це робити, вже маючи змінену виборчу адресу. І як ви вже зрозуміли, це можна і треба робити через сайт ЦВК або через окрему сторінку місцевих виборів. На ній можна легко знайти інформацію не тільки щодо дати виборів, а й про кандидатів, виборчі комісії тощо.  

Проте повернемося до зміни виборчої адреси. Так, відповідно до процедури, заява щодо зміни виборчої адреси може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу в паперовій формі або електронно. У разі подання заяви в паперовій формі виборець надає паспорт чи тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Якщо ж заяву виборця подала уповноважена особа, остання надає документ, що посвідчує особу, а також довіреність, видану виборцем і засвідчену в установленому законодавством порядку. Відповідно до чинної процедури, у заяві вказується адреса житла,  за якою виборець фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою. Жодних інших документів, що підтверджують цей факт, надавати не потрібно.

Така позиція підтверджується і судовою практикою. Вона вже існує і підтверджує те, що саме стаття 22 Закону України “Про Державний реєстр виборців” містить вичерпний перелік відомостей, які мають право надавати державні органи щодо фактичного проживання особи. Водночас перелік не містить виконання виборцями вимог норм Житлового кодексу України та норм проживання. 

З іншого боку, в контексті судової практики я не можу не сказати, що здебільшого не задовольняються позови про зміну виборчої адреси в судовому порядку. Суди дійшли висновку, що зміна виборчої адреси має здійснюватися в межах визначеної процедури та в строки, визначені для звернення. З огляду на це звертайтеся до Реєстру або переходьте на сайт drv.gov.ua для подання заяви онлайн. Адже #КоженГолосВпливає. 

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”